У серпні минуло 5 років від дня смерті Андрія Дороша, світлій пам’яті якого присвячується виставка «Мистецький світ Андрія Дороша», відкриття якої відбудеться 24 жовтня о 15 год. у Історико-краєзнавчому музеї м. Винники. У двох виставкових залах музею представлені роботи львівських художників із колекції Андрія Дороша.
Зі спогадів сучасників Андрія Дороша:
Андрій Дорош — критик й мистецтвознавець, автор кількох десятків публікацій про сучасних галицьких художників, з багатьма з яких його пов’язують тривкі товариські стосунки.
Народився Андрій Дорош 9 травня 1948 року у родині відомого фотографа Юліяна Дороша. Після закінчення львівської 28 СШ в часи керівництва нею П.Ковалишиним, якого влада називала «бандеровець з партбілетом», вступив на вечірнє відділення історичного факультету ЛДУ.
Рівночасно працюючи в Львівському музеї українського мистецтва, Андрію Дорошу пощастило з наставниками – ще у шкільні роки його становленням як майбутнього науковця займався професор Ів.Крип’якевич. А в університеті серед викладацького складу були такі непересічні особистості, як Ю. Гроссман, Я. Кісь, М. Кравець, а в музеї ж ще працювали І. Гургула, Я. Нановський, В. Любченко. Та й тодішній директор ЛМУМ Г.Якущенко своєю діяльністю, як бачиться на сьогодні, витримав перевірку часом.
Однак в часи брежнєвської «стабілізації» для подальшого сходження по службовій драбині неминучою умовою був «вступ у ряди». Не бажаючи поганитися, А. Дорош перейшов працювати у 1977 році в щойно створений Державний історико-архітектурний заповідник м. Львова, який поступово деградуючи, перетворився у примарне Управління охорони історичного середовища.
Рівночасно, з відкриттям у 1996 році у Львові Палацу мистецтв, А. Дорош впродовж 11 років займав там посаду головного мистецтвознавця. Співпрацюючи з видавництвом «Центр Європи» та низкою періодичних видань, Андрій Дорош в міру можливостей намагається впливати на хід мистецького процесу у Львові. Наскільки це вдалося — покаже майбутнє.