Інформація про маніяка — чутки — Винники

Нещодавно Винники сколихнула звістка, що вночі на вул.Шевченка невідомий пограбував місцеву мешканку 1968 р.н. Люди стривожилися: чи не маніяк з’явився у місті?

«Справді, такий випадок трапився в нашому місті, – мовить начальник Винниківського відділення міліції Богдан Сидорик. – Розмови про маніяка, мабуть, почалися тому, що після випадку пограбування 2 листопада цього року, наступного вечора на цій же вулиці невідомий чоловік чіплявся до жінки. Та перехожі накинулися на нього, й зловмисник утік».

А щодо факту пограбування на вул.Шевченка, то бандит відібрав у потерпілої золоті речі, гаманець, стільниковий телефон. Зараз порушено карну справу, злочинця розшукує міліція. 

Володимир ГАВРИЛІВ

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також:

В Україні знайшли аномальні озера — цікавинки — цікаво/відео/файли

Неймовірно, але факт! В Україні дайвери виявили аномальну зону: там розташоване озеро з «рідким склом», в якому неможливо плисти.

Настоятель дніпропетровського храму Ікони Божої Матері «Іверська» Микола Несправа, відомий численними культурно-пізнавальними експедиціями, днями повернувся з поїздки в сусідню Донеччину, де у складі групи дайверів досліджував аномальну зону, пише «Сегодня»

Недалеко від міста Соледар раніше працювала соляна шахта. Місцеві жителі розповідають, що в період Великої Вітчизняної війни німці зберігали там щось настільки важливе, що при відступі вони підірвали цю шахту разом з її вмістом.

А людей, які знали про вантаж, що зберігався там, розстріляли і не пощадили навіть німецьких солдатів, які охороняли шахту.

Зараз шахта повністю затоплена. І дайвери вирішили дослідити чотири озера, що покривають шахту, але зіткнулися з рядом аномалій,  не піддаються поясненню.

Всі озера солоні, але одне з них здивувало дайверів не тільки гіперсолонність, як в Мертвому морі, але і температурою — чим глибше вони занурювались, тим гаряче ставало.

«Це озерце невелике — у діаметрі метрів сто. І воно розділене посередині піщаною косою. На глибині 4,5 метра ми наткнулися на більш щільний шар води, ще більш солоний. Таке я зустрічав, коли ми занурювалися в печери, де ви з прісної води можете переходити в солону. Цей перехід видно візуально. Виглядає він як рідке скло і називається ефект галоклина. Але я не зустрічав галоклина в ситуації — солона і ще більш солона вода! Нижній шар води виявився настільки щільним, що ми на це «рідке скло» просто лягли. Нам не вистачило ваги устаткування, щоб просунутися далі. Крім того, прилади зафіксували, що вода стала гарячою на десять градусів «, — розповів керівник клубу підготовки підводного плавання Dir-Diving Андрій Воробйов.

Якщо на поверхні вода прогрілася до 20 градусів, то глибше на п’ять метрів вона досягала 30-40 градусів.

«Зазвичай буває навпаки — чим глибше, тим холодніше. Це знає кожен, хто хоч раз в житті купався у водоймищах», — зазначив отець Микола.

Але на цьому загадки не закінчилися. У другій половині озера, розділеного косою, вода виявилася, всупереч всім очікуванням, дуже холодною.

«Тут було всього десять градусів. Як таке може бути в одній водній чаші — не розумію! Крім того, в цій частині озера плавали рибки, а в тій — ні», — дивується Андрій Воробйов.

Далі дайвери вирішили не спускатися, поки аномальне озеро не дослідять вчені, які зможуть пояснити, з чим пов’язаний цей природний парадокс.

«Глибше не хочемо йти, бо якщо там відбувається якась хімічна реакція, це може бути небезпечно. Якщо ж це безпечно і там всього лише йде переродження породи, то теж варто про це сказати громадськості — раптом ми відкрили новий курорт. В будь-якому випадку потрібні дослідження. Зараз з цією метою шукаємо вченого, якого готові навчити підводному плаванню. Важливо зрозуміти, в чому там справа, адже мулом з цих озер обмащуються місцеві жителі, приписуючи йому чудотворні властивості. Якщо це небезпечно — потрібно попередити людей «, — упевнений Андрій Воробйов.

Правда чи міф?

Отець Микола припускає, що легенда про шахту може виявитися міфом.

«Одного разу мені розповіли, що у Любимівці є затоплений храм. Ми приїхали на місце, стали занурюватися, а місцеві жителі, дізнавшись, що ми шукаємо, сказали, що храм давно розібрали на свинарник», — згадав священик.

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також:

В Америці створили суперм’якого робота (ВІДЕО) — цікавинки — цікаво/відео/файли

Вчені з Гарвардського університету створили гнучкого робота без єдиної жорсткої деталі, який може переміщатися як гусінь, або як морська зірка і проповзати під перешкодами.

«Хоча робототехніка досягла великого прогресу за останні 50 років, роботи з жорсткою конструкцією все ще мають безліч недоліків», — розповів творець робота Роберт Шеферд з Гарварду і його колеги.

Крім того, металеві роботи часто відрізняються великою вагою і високою ціною, цитує науковців ТСН.

Творці нового робота вирішили використовувати як зразок не вищих тварин, а більш примітивні організми, які не мають внутрішнього скелета – кільчастих хробаків, морських зірок, кальмарів.

Отримані конструкції, на їхню думку, повинні відрізнятися простотою і дешевизною порівняно з «жорсткими» роботами.

Створений ученими перший зразок «м’якого» робота являє собою «чотириногу» плоску конструкцію, відштамповану з еластомірної пластмаси.

Усередині цих чотирьох відсіків сформовані «перебирання», які при збільшенні тиску змушують кінцівки згинатися.

Подаючи в певному порядку стиснене повітря в «тіло» і кожну з чотирьох «ніг» робота, автори дослідження домоглися того, що робот переміщувався і навіть проповзав під склом крізь вузьку щілину.

Вчені підкреслюють, що створена ними технологія дає змогу забезпечити дуже складні рухи дуже простими засобами – всього лише комбінацією клапанів, що вигідно відрізняє «м’яких» роботів від «жорстких».


Джерело: tsn.ua, фото: ВВС

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також:

Пасажири сідатимуть в швидкісні потяги на ходу (ВІДЕО) — цікавинки — цікаво/відео/файли

Сісти в потяг на ходу буде не складніше, ніж у той, що стоїть, фото: compulenta

Дизайнери-футурологи з Британії запропонували концепт потягів у вигляді шаттлів, в які можна буде заплигувати на ходу.

Ідея потягів-шаттлів в тому, що вони під’їжджатимуть до магістральної залізничної лінії, стикуватимуться зі швидкісним потягом і на ходу можна буде пересаджувати пасажирів, пише ТСН.

За словами керівника проекту Пола Прістмана, у найближчому майбутньому наземний залізничний транспорт досягне швидкостей, порівнянних з авіаційними.

Тому, зазначив Прістман, у таких умовах буде неефективно простоювати на проміжних станціях під час подорожі, скажімо, із Західної Європи до Південно-Східної Азії.

Натомість пасажири зможуть сісти на легкорельсовий транспорт, який проходить через їхній район і вже на ньому під’їхати до залізничної магістралі.

Йдучи по паралельній гілці з тією ж швидкістю, що і поїзд далекого прямування, шаттл зможе через великі широкі двері висадити всіх власників квитків.

За словами Прістмана, проект Moving Platforms («Рухомі платформи») навряд чи буде реалізований раніше, ніж через кілька десятиліть.

Джерело: tsn.ua / compulenta.ru

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також:

«Чоловік-ракета» влаштував перегони з винищувачами над Альпами (ВІДЕО) — цікавинки — цікаво/відео/файли

Ів Россі влаштував круті перегони з винищувачами, фото: dailymail

Швейцарський пілот і винахідник Ів Россі, відомий як «людина-ракета», за використання сконструйованого ним костюма з реактивним крилом, зробив черговий драматичний трюк.

На своєму двометровому монокрилі вагою 55 кг Россі піднявся в повітря на вертольоті, зістрибнув з його борту і пролетів поруч із двома винищувачами L-39C Albatros над швейцарськими Альпами.

Як повідомляє ТСН, екстремальний політ на висоті 1500 метрів тривав приблизно десять хвилин. За цей час Ів Россі виконав кілька фігур вищого пілотажу, після чого успішно приземлився.

До того як зайнятися винахідництвом, Россі протягом 17 років був пілотом на реактивних винищувачах швейцарських ВВС.

Потім він захопився ідеєю самому злетіти в спеціальному реактивному костюмі. На замовлення Росії було виготовлено монокрило, оснащене чотирма двигунами. Зроблений з карбону апарат може розвивати швидкість понад 300 км на годину.

Перше випробування пристрою відбулося 24 червня 2004 року. Тоді Ів Россі виплигнув з літака на висоті 4000 метрів.

Він опустився у вільному польоті на висоту до 2500 метрів, після чого запустив мотор.

Відчайдушний авіатор пролетів над землею по горизонтальній площині на висоті 1600 метрів протягом 6 хвилин 30 секунд.

Сконструйоване швейцарцем монокрило надівається на плечі за зразком рюкзака, але має більш складну систему фіксації. Приземляється Россі за допомогою двох парашутів, прикріплених до крила.

Джерело: tsn.ua, фото: dailymail.co.uk

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також:

Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодомору (ВІДЕО) — Україна

26 листопада, в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору. Щорічно день пам’яті відзначається в четверту суботу листопада.

Згідно з указом президента № 1310/98 від 26 листопада 1998 року і до зміни (№ 431/2007 від 21 травня 2007 року) цей день називався «День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій».

Голодомор в Україні — масовий голод, що охопив всю територію Української РСР у 1932-1933 роках, під час якого загинули мільйони людей.

Голод був викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу та Української РСР на чолі з Йосипом Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Верховна Рада Українаи в 2006 році офіційно визнала Голодомор геноцидом українців.

Джерело: newsmarket.com.ua

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також:

Запорізького пітбуля навчили розмовляти по-людськи (ВІДЕО) — цікавинки — цікаво/відео/файли

13-річний пітбуль, який без проблем вимовляє «мама» і «ням-ням», фото: zp.kp.ua

На Запоріжжі у Бердянську живе 13-річний пітбуль, який без проблем вимовляє «мама» і «ням-ням».

Але словами собака просто так не розкидається, а говорить виключно у справі. Наприклад, нямкає, коли зголодніє, а маму кличе, коли самотньо і хоче ласки.

Песик на прізвисько Компот почав говорити, коли йому було всього рік.

«Ми тоді жили в Феодосії. Одного разу під час сильного шторму дружина з ним була в будинку. Поки на вулиці вирувала стихія, Олена вирішила позайматися з собакою. Вона просила його повторити слово «мама», — розповів хазяїн песика.

Він додав, що спочатку Компот сказав перший склад, потім вимовив другий, але робив між ними паузи. А через деякий час у нього вийшло сказати слово повністю.

Крім того, що пес розмовляє, він ще копіює ховрашка. Коли господарі просять його показати гризуна, Компот стає на задні лапи, а передні складає як ховрах.

Також пес доглядає за своїм сімейством. Він шукає у них бліх, щоправда, чисто символічно. Компот покусує кофти господарів, ніби це паразити.

14 грудня пітбулю виповниться 14 років, незважаючи на такий солідний вік для собаки, він енергійний і веселий.

Водночас, зоопсихолог пояснив, що собака лише імітує звуки, а людина чує те, що хоче.

За його словами, навчити собаку цьому нескладно. Просто коли пес видасть певний звук, який сподобається людині, потрібно її заохотити і погладити. І вона з радістю буде повторювати «ням-ням» або «вау-вау». Але це відбувається не усвідомлено, а ситуативно.

Джерело: tsn.ua / zp.kp.ua

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також:

Німецькі поселення у Винниках

Винники Plus
Делегація німецьких парламентарів на німецькому цвинтарі у Винниках, фото: Олег Нємчінов

Влітку 1772 р. Росія, Австрія, Прусія провели перший поділ Речі Посполитої. Австрія окупувала Руське (без Холмщини) і Белзьке воєводства, окраїни Подільського і Волинського воєводств, а також три етнічні польські землі – південну частину Краківського, Сандомирського і частину Люблінського воєводств.

Входження Галичини до складу Австрійської монархії позначилося на всіх формах її економічного та суспільно-політичного життя. Впродовж 18-19 ст. сільське господарство складало основу економіки Галичини. Ставлення Габсбургів до своїх нових східних провінцій як до слабо заселених і промислово відсталих територій дозволяло уряду вирішувати демографічні проблеми старих територій, а також спроваджувати переселенців з Північної Німеччини, Надрайння, Палатинату.

У 1782 р. австрійським імператором Йосифом ІІ було розпочато колонізаційну програму з організації і підтримки еміграції десятків тисяч німців-колоністів на територію Галичини. Саме в німецьких колоністах австрійські урядові чинники вбачали міцну опору для проведення колонізаторської політики, перетворення Галичини на ринок збуту промислової продукції та аграрно-сировинний придаток митрополії.

Завдяки заохочувальній політиці уряду Австрії в галицьких містах і селах наприкінці 18 – першої половини 19 ст. поселилися німецькі ремісники і купці, а в сільській місцевості за короткий час виникло близько 186 німецьких колоній. Колонією називалося поселення з населенням щонайменше 20 родин, які творили автономну адміністративну одиницю – гміну.

За відносно короткий час у регіоні виникло приблизно 150 німецьких поселень. Згідно статистичних даних у 1900 р. в Галичині вже нараховувалося 249 німецьких поселень.

Німецьку колонію Вайнберг у Винниках закладено в 1785 р., а їхня громада Вайнберген у 1885 р. святкувала свій 100-річний ювілей існування.

Взагалі перші німецькі поселенці з’явились у Винниках ще за часів Данила Галицького у 13 ст. У 1785 р. у Вайнбергені було закладено 32 німецьких будинки, а у Унтербергені (Підберізці) – 10. Всі вони разом творили одну громаду. В цей час у Винниках і Підберізцях проживало близько 3000 осіб (1387 чол. І 1480 жін.).

Всі документи, що знаходились у громадському уряді Вайнбергену і в повітовому суді, згоріли за російської навали під час Першої світової війни. В лютеранському парафіяльному уряді у Львові, у протоколі з 9 червня 1800 р., записано, що їм дозволяється зробити збірку на будову школи у Вайнбергені.

На початку 19 ст. німці школи у Винниках не мали. Навчання проводили у будинку вчителя Георга Ролянда, уродженця Палятинату. Навчання проводилось тільки взимку. В цей час учнів було 22, учениць 29. Георг Ролянд вчителював у Вайнбергені з 1793 р.

Уряд Австрії вважав за доцільне, щоб усі нові поселення закладалися окремо для протестантів і католиків, із метою легшого та швидшого їх забезпечення культовими спорудами і освітніми закладами.

Католики могли оселятись скрізь. А протестанти – лише у Львові, Бродах та деяких західних галицьких містах. Патент свободи віросповідання Йосифа ІІ від 13 жовтня 1781 р. відкрив цілковито нові перспективи – гарантував протестантам вільне і безперешкодне виконання релігійних культів, був першим втіленням гуманістичної ідеї в системі Австрійської монархії. І якраз після цього патенту свободи віросповідання у Винниках з’явились перші німецькі протестантські поселенці.

Реформи Йосифа ІІ послужили основою для складання у 1785 р. в Галичині земельного кадастру. Уряд сподівався отримати правову оцінку природних ресурсів краю, тому приділив особливу увагу обмірові та описові земель. Складення земельного кадастру дало можливість урядові повніше з’ясувати майновий стан духовенства і селянства. Землі домінії почали поділятись на русти скальні (селянські) та домініальні (поміщицькі, землі панського маєтку, які залишились у користуванні пана).Селяни дістали так зване право дотації на земельний наділ, на користування пасовищами і лісами, на допомогу реманентом, на опіку під час злиднів. Винниківська німецька громада мала у власному користуванні частину лісового масиву (західна частина урочища «Діброва», приблизно по сучасну лінію електропередач). Німецькі колоністи внесли помітний вклад у розвиток сільського господарства Винники: освоєння значних площ невживаних земельних угідь, підвищення культури землеробства (запровадження вирощування конюшини, ріпаку, хмелю. Ревеню), садівництва, упорядкування лісового господарства, покращення годівлі худоби.

Але далеко не всі винниківські колоністи займались сільським господарством. Частина з них працювала на тютюновій фабриці, яка була відкрита у 1779 р. Винниківська фабрика стала найбільшою мануфактурою на території Галичини. Серед багатьох тютюнових підприємств Австрії вона посіла третє місце. Німецькі колоністи брали активну участь у щорічних конкурсах на виконання річних перевезень продукції та сировини для тютюнової фабрики. Таким чином населення, яке колись заробляло лише посезонно, мало тепер додатковий заробіток. Перевезення стало вигіднішою справою ніж робота на фабриці. Для заохочення працівників фабрика не лише будувала житло, а й відкрила у 1803 р. школу для дітей робітників і службовців. Деякі діти німецьких колоністів відвідували цю школу.

Крім сільського господарства і промисловості німецькі колоністи займалися ще й ремеслом. У Вайнбергені були столярі, що виробляли поліровані меблі і дешево збували їх гнидівським торгівцям меблями у Львові. Від цих торгівців столяри були цілком залежні економічно бо не були зорганізовани.

Свого храму довгий час винниківські німці не мали і ходили на богослужіння до львівської євангелісцької церкви. Там же відбувались вінчання. Хрещення проводили німці у винниківському римокатолицькому костелі, а похорони відправляв місцевий німецький учитель.

Лютеранська кірха була збудована у Винниках у кінці 19 на початку 20 ст. Від 1946 р. споруда використовувалася як склад, а пізніше як господарський магазин. З 1997 р., після освячення вона стала церквою Івана Хрестителя греко-католицької громади.

У 1806 р. у Вайнбергені проживало 195 колоністів (лютеран і кальвіністів), а в Унтербергені – 83. 1808 р. – Вайнберген – 192 чол., Унтерберген – 54 чол.

В міжвоєнний період, за часів панування Польщі, німецькі колоністи не могли розраховувати на підтримку уряду, їх добробут залежав від справності дії самої общини. Колонія Вайнберген, як і більшість колоній Галичини, діяла по принципу самовистачальності і згуртованості. Тут було організовано щотижневу відправу в кірсі, початкову школу, яка знаходилась біля кірхи. Німецьке казино знаходилось на сучасній вул. І. Франка (теперішній будинок школяра). Під час фашистської окупації в цьому приміщенні з осені 1941 р. по 21 липня 1943 р. розміщувався єврейський трудовий табір, у якому перебувало близько 800 євреїв.

У 1925 р. у Винниках проживало понад 5000 жителів, серед них 3300 поляків, 2150 українців, 350 євреїв та лише 200 німців.

За даними на 9 грудня 1931 р. в межах сучасної західної частини України, окрім Закарпаття, проживало 60 тис. німців. Доля німецьких колоній в післявоєнний час склалась найтрагічніше із усіх галицьких сіл. З приєднанням Західної України у вересні 1939 р. почались переговори з німецьким урядом про депортацію німців. І вже взимку в деяких колоніях власність була викуплена радянським урядом, жителям було дозволено взяти з собою добра лише на один віз, кинувши решту напризволяще, і назавжди залишити землю, яка стала їх Батьківщиною. Така доля спіткала і винниківських німців, які на протязі 1939-40 р.р. покинули Винники і переїхали у Німеччину (Баварія). За переказами старожилів Винники, при виселенні німці навіть забирали з собою цинкові труни своїх родичів.

Німецький винниківський цвинтар (сьогодні парк на вул. Сахарова) діяв з 1785 р. по 1944 р. Хоча з 1940 р. корінних німців вже у Винниках практично не залишилось, але під час воєнних дій 1941-44 р.р. німецьке військове командування дало наказ хоронити військових на цьому цвинтарі. На поч. 1950х років ці військові поховання по-варварськи були сплюндровані радянською владою. На сьогоднішній день збереглось лише з десяток поховань, і перебувають вони в занедбаному стані. Попередня винниківська влада навіть роздала земельні ділянки на луках, що розмежовують парк на дві частини. Земельні ділянки безпосередньо прилягають, а в деяких місцях і заходять на територію цвинтарю. Можливо варто задуматись, чи варто ворушити останки людей, які у винниківській землі знайшли свій останній спочинок.

Ось така коротка історія німецьких поселень у Вининках, яку варто пам’ятати і шанувати. Адже винникіські німці разом з українцями проживали пліч-о-пліч, деякі з них навіть воювали в рядах Української Галицької Армії під час українсько-польської війни 1918-20 р.р.

Андрій Байцар, Ярослав Онищак

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також:

Аукціон подажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення — Офіційні документи (Оголошення м. Винники) — Оголошення м. Винники — Дошка оголошень

Організатор аукціону (продавець): Винниківська міська рада Львівської області.

Виконавець аукціону: Західна універсальна товарна біржа.

На аукціон виставляється земельна ділянка площею 1, 2600 га, яка розташована на вул. Івасюка, м. Винники, Львівської обл., з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування багаторівневого паркінгу зі станцією технічного обслуговування за рахунок земель житлової та громадської забудови, відповідно до рішення №178, 5 сесії, VI демократичного скликання Винниківської міської ради Львівської обл., від 14.07.2011 року. Стартова ціна продажу 1 171 189 грн., 00 коп. без ПДВ. Мінімальна ціна продажу 1 200 000 грн., 00 коп. без ПДВ.

Для участі в аукціоні необхідно подати заяву на участь в аукціоні разом із необхідним пакетом документів, та сплатити реєстраційний внесок в розмірі 492, 50 грн. без ПДВ, та гарантійний внесок в розмірі 117 118, 90 грн. без ПДВ на рахунок Західної універсальної товарної біржі, ЄДРПОУ 32801408 відкритому в ПАТ АКБ «Львів», МФО 325268, п/р 260042672.

Аукціон відбудеться 13 грудня 2011 року. Якщо день проведення аукціону попадає на вихідний чи святковий день, то аукціон відбудеться в перший робочий день, що настає за вихідним чи святковим днем. Початок аукціону о 11 год. 00 хв. Місце проведення аукціону: Львівська обл., м. Винники, вул. Шевченка, 3 (актовий зал культурного центру «Дозвілля»)

Прийом заяв закінчується за три дні до початку аукціону. Реєстрація учасників триває від 10 год. 00 хв. до 10 год. 40 хв.

Переможець аукціону відповідно до рішення № 271, 7 сесії, VI демократичного скликання Винниківської міської ради Львівської обл., від 20.10.2011 року зобов’язується включити до договору купівлі-продажу земельної ділянки особливі умови, а саме:

 — відшкодувати виготовлення технічної документації на земельну ділянку в розмірі 36 325,73 грн. без ПДВ

Переможцю аукціону який відмовляється від підписання протоколу, укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки чи проведення повного розрахунку за неї в терміни визначені в відповідному договорі, гарантійний внесок не повертається.

Учасники аукціону які відмовились придбати земельну ділянку за початковою ціною позбавляються права на повернення гарантійного внеску.

З питань ознайомлення з технічною документацією на земельну ділянку, подачі документів для участі в аукціоні, пов’язаних з розрахунками та проведенням аукціону, та інших питань звертатись до Виконавця аукціону в робочі дні з 10.00 до 13.00 та з 14.00 до 17.00 години, за адресою м. Львів, вул. Івана Франка, 9, або за телефоном (032) 225-56-83, (032) 225-54-96, або у Винниківську міську раду Львівської області, за адресою: Львівська обл.., м. Винники, вул.. Галицька, 20, або за телефонами (032) 296-01-54, (032) 296-01-64


Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook контакті та в Однокласниках

Читайте також: