Нові призначення у Винниківській міській раді — Міська рада


Винниківська міська радаНові призначення у винниківській міській раді

Рішенням сесії Винниківської міської від 2 грудня 2010 року Олега Петровича Шевчука призначено заступником міського голови Винник з питань діяльності виконавчих органів влади.

Рішенням сесії Винниківської міської ради від 16 грудня 2010 року Сергія Анатолійовича Бутенка призначено заступником міського голови Винник із соціально-економічних питань.

Ігоря Васильовича Мойсеєнка обрано секретарем ради. Любов Степанівну Шуберт призначено керуючим справами виконавчого комітету Винниківської міської ради.

Винники Plus  за матеріалами газети «Винниківський вісник»

Читайте також:

Затверджено графік роботи постійних депутатських комісій ВМР — Міська рада


Винниківська міська радаГрафік роботи постійних депутатських комісій Винниківської міської ради на 2011 рік

Понеділок(18.00)Комісія з питань житлово-комунального господарства, містобудування, підприємництва, транспорту та зв язку

Голова комісії — Стецко П. М.
Члени комісії — Федишин І. М., Ціхоляз Р. Й., Наставський О. П., Сурков Ю. В., Хома В. В., Патер Я. В.

Вівторок (18.00). Комісія фінансів, планування бюджету, економічної політики та комунального майна

Голова комісії — Павлентій П. Т.
Члени комісії — Голіян О. М., Хомин Ю. М., Жук Р. І., Галущак В. М., Дикий О. Б., Матвіїшин О. Р.

Середа
(18.00). Комісія з питань регулювання земельних відносин

Голова комісії — Нечепоренко О. С.
Члени комісії — Шустаківський Т. Б., Жуковський І. В., Петрівський О. Б., Горошко Б. М., Кондратьєв В. І., Лешневський 1.1.

Четвер
(18.00). Комісія з питань депутатської діяльності та законності

Голова комісії — Мазур М. Я.
Члени комісії — Крисюк Н. І., Почаєвець В. Ю., Бень Б. 3., Гримчак Г. І., Гаврих В. М., Банах І. Ю.

П’ятниця (18.00). Комісія з питань освіти, культури, спорту, молодіжної політики, охорони здоров’я, екології та соціального захисту населення

Голова комісі — Байцар А. Л.
Члени комісії — Голіян Б. М., Патер Т. М., Грисьо 3. М., Шустер Б. Р., Герман М. Б., Партика А. О.

Секретар ради:Ігор Мойсеєнко

Винники Plus  за матеріалами газети «Винниківський вісник»

Читайте також:

«Рух» Винники. Сезон завершено, підбиваємо підсумки.

"Рух" - "Металіст"
«Рух» — «Металіст»

Завершили свій сезон у прем’єр-лізі чемпіонату Львівщини футболісти винниківського „Руху». Підбити його підсумки редакція «Винниківського вісника» попросила начальника команди Юрія Гданського.

— Чи важким видався для колективу виступ у прем’єр-лізі?

— Звичайно. Адже в нас — молодий колектив, багато гравців уперше спробували себе в дорослому футболі, та ще й відразу в прем’єр-лізі. Цим можу пояснити невдалий старт „Руху» й багато поразок у першому колі. Та розпочинаючи з другого кола, ми буквально трощили деяких своїх суперників, а серед них і визнаних лідерів аматорського футболу Львівщини. Наприклад, вдома ми розгромили команду із Золочева — 7 : 1 (у цій грі наш Роман Манорик відзначився п’ятьма голами!), у Комарно здолали суперників — 3:2 (відзначилися голами Роман Вірт — 2 і Михайло Шептицький). Узяли верх ми й над своїми суперниками в Дрогобичі — 2:1 (Олег Левицький — 2). Також із рахунком 5 : 0 ми розгромили команду з Кам’янки-Бузької. Загалом ми посіли дев’яте місце, забили суперникам 48 м’ячів, а пропустили — 49.

— Кого з гравців ви могли б відзначити?

— Приємно, що саме винниківчанин Роман Манорик став найкращим бомбардиром цьогорічної прем’єр-ліги Львівщини, забивши 18 голів. До речі, він випередив знаних голеадорів — колишніх гравців „Карпат» Василя Шведа (17 голів) і Олега Тараса (15 голів). Окрім Романа Манорика, сім м’ячів на рахунку Романа Вірта, шість провів Михайло Шептицький, п’ять — Ігор Яценків. На високому рівні відіграли сезон півзахисники Роман Вірт і Михайло Шептицький, нападник Ігор Яценків, захисник Роман Шпирка. Гадаю, що завершити сезон на вищій сходинці турнірної таблиці нам завадив виступ „Руху» на міжнародному турнірі в Барселоні (Іспанія). Футболісти таки виснажилися, адже мандрівка на Піренеї та багато матчів там не минули безслідно для організму наших хлопців. На завершення сезону не залишилося достатньо сил.

— Яким був склад нашої команди цьогоріч?

— Турнірний марафон чемпіонату здолали: Руслан Шульган, Маркіян Шкраба, Володимир Іванина, Роман Назаркевич, Роман Шпирка, Олег Козидра, Михайло Шептицький, Олег Петрик, Іван Павлишин, Роман Вірт, Володимир Макар, Ігор Яценків, Володимир Пиріг, Ігор Козидра, Віталій Дмитрух, Олег Левицький і Тарас Гвоздик, тренер Роман Гданський.

— Як вдавалося вирішувати фінансові питання колективу?

— Ми маємо спонсорів, яким і висловлюємо щиру подяку за матеріальну підтримку „Руху». Це Мирон Маркевич, Григорій Козловський і Роман Нога.

— А які плани на наступний сезон?

— Досвіду ми вже трішки набралися, мали розмову зі спонсорами. З їхніх вуст пролунала пропозиція підсилити наш склад кількома кваліфікованими гравцями, щоб увійти в трійку призерів. Для цього вони готові збільшити фінансування. Коли ці плани стануть реальністю, то ми боротимемося за нагороди.

Розмовляв Ігор Гаврилів

Великий життєлюб


Богдан-Зіновій ГарапаУ 2003 році побачила світ книга „Державна служба охорони Львівщини». В ній тепло і зі знанням справи розповідається про становлення та розвиток підрозділів цієї структури у складі міліції Прикарпаття. Сторінки цього видання присвячено, звісно, охоронцям, які під час виконання нелегких обов’язків готові навіть до самопожертви. Одну із глав названо „Мужність, відвага, благородство», а герой оповіді — майор міліції у відставці Богдан-Зіновій Гарапа. „Міліцейський кур’єр» зацікавився цією неординарною постаттю.

Майстер-золоті руки

Він і зараз — такий же, як на службі, коли носив міліцейський однострій. Кремезна статура, міцний потиск правиці, відкритий добрий погляд. От лише в очах став помітним відтінок втоми. Вочевидь, і його боляче зачепили негаразди нашої хиткої доби. Все ж не йму віри: невже іі справді за широкими плечима Богдана-Зіновія Омеляновича вже 70 літ? Співрозмовник виявився надзвичайно цікавим. І що довше тривала наша зустріч, то яскравішим вимальовувався його образ не лише як фахівця служби охорони, а й людини сердечної, дотепної, зі світлою душею і тонким почуттям гумору.

Він з’явився на світ Божий благословенного весняного дня у Винниках, що на околиці древнього Львова, у хліборобській родині. Батько — Омелян Іванович — серцем прикипів до землі, а мати — Ганна Яківна — до останніх днів свого життя не відривалася від селянської прапі. Обоє вчили сина, що робити все треба на совість. Ці слова найдорожчих людей назавжди закарбувалися у пам’яті, ставши життєвим правилом.

Після сьомого класу хлопець вступив у Львові до ремісничого училище №11, щоб здобути спеціальність ремонтника автотранспортної техніки. Закінчивши навчання, Богдан-Зіновій влаштувався шліфувальником колінвалів на військовому авторемонтному заводі № 28, що неподалік віл мікрорайону Погулянка. І тут ні разу не похитнулася його впевненість у праквильності вибору. Робітничі норми зазвичай перевиконував не менш, як на чверть, за що потім отримав почесне звання „Майстер-золоті руки», відтак його портрет прикрасив на підприємстві „Дошку пошани». Наполегливий трудар не забував і про атестат зрілості, тож вечорами навчався у школі робітничої молоді.

Якось непомітно настав час, коли у військкоматах згадують про нове покоління військовослужбовців. Строкову службу Богдан-Зіновій Гарапа проходив у російському Пскові, в знаній тоді дивізії повітряно-десантних військ. Успішно здійснив 18 стрибків з літака, з них три — вночі та зі зброєю в руках. Тут він пізнав ціну й силу чоловічої дружби, замішаної на вірності та армійському гарті.

Друзі винниківчани Богдан Гарапа та Михайло Кочан зустрілися на службі в арміїї (1956р.)

Друзі-сусіди Орест Йона та Богдан Гарапа після служби в армії

Демобілізований воїн, повернувшись до мирної праці, запропонував свої руки на рідному заводі.


 А незабаром дала знати про себе його давня мрія про вищу освіту. Й вона збулася — Богдан-Зіновій став студентом вечірнього відділення юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.

Коли успішний робітник навчався на третьому курсі, йому випала велика честь бути обраним народним засідателем у Галицькому районному суді міста Львова. Тут він і познайомився із секретарем судових засідань Таїсією. Невдовзі зрозумів, що вона — та єдина жінка, котра стрічається в житті кожного чоловіка лише раз. Окрім чарівної краси, Богдан-Зіновій помітив у Таїсії високу відповідальність за доручену справу та обов’язковість, якої не-рідко так бракує представницям прекрасної половини людства.

Незабаром закохані побралися, весело відгуляли весілля. Відтак уже 45 років вони живуть у мирі та злагоді, даруючи один одному щастя і радість. Дехто з сусідів навіть по-доброму заздрить їм.

— Таїсія Євгенівна, — зізнається чоловік, — для мене є справжньою опорою у житті й надійним другом, і де б вона не була, завше відчуває тепло її доброго серця.

Подружжя на сімейній раді завжди вирішує життєві проблеми і питання. Так було і того разу, коли трудовий колектив заводу делегував кращих своїх представників для служби в органах внутрішніх справ. Серед них і Богдана-Зіновія, котрий тільки-но отримав університетський диплом. Дружина не заперечувала, навіть благословила на почеену, але й відповідальну та ризиковану роботу, якій він потім віддав півстоліття.

З робітничим гартом — у міліцію

Богдан-Зіновій працював старшим інспектором відділів охорони при Личаківському і Залізничному райвідділах внутрішніх справ. Потім, до самого виходу на заслужений відпочинок у 1992 році, обіймав посаду інспектора відділу охорони в обласному управлінні.

— Найкращі роки мого життя, — розповідає він, — це міліцейська служба. Часто було важко, але ніколи не нарікав на свою долю. Охорона об’єктів і майна, інкасація, супровід вантажів, цінностей, окремих осіб — ось далеко не повний перелік обов’язків. Служба мала все необхідне для якісного обслуговування замовників. Та, як на мене, найцінніше в ДСО — це кадри, ретельно відібрані, добре вишколені й дисципліновані. Адже саме їм люди довіряють свій спокій, добробут, навіть життя.

Майор міліції у відставці Богдан-Зіновій Гарапа пригадав кілька епізодів своєї екстремальної роботи. Однієї серпневої ночі він був відповідальним черговим в обласному управлінні служби охорони. Несподівано тишу сполохав різкий сигнал „Тривога!» з військової торговельної бази, шо на вулиці Батальній. Гарапа залишив на посту помічника, а сам приєднався до групи затримання, що виїжджала на місце події: І перше, що — побачили там стражі порядку, це два людських силуети на пожежній драбині, яка впиралася у високий кам’яний мур, зверху обнесений електродротом. Поруч стояла вантажівка, якою злодії мали намір вивезти крадене. Двох підозрюваних охоронці затримали без ускладнень, і ті зізналися, що четверо їхніх спільників „хазяйнують» у коморі. Майор міліції дав вказівку сторожеві викликати телефоном директора бази і завідувача продовольчим’складом. Коли ті прибули, розпочався обережний пошук непроханих гостей серед розмаїття наїдків. За півгодини вони опинилися в руках міліціонерів. Серед них виявився і вантажник, який влаштувався працювати на цій базі після повернення з буцегарні. Саме він і розробив детальний план крадіжки, а дорогою до райвідділу внутрішніх справ ще й хабар офіцеру Гарапі пропонував, за що отримав удар по шиї.

За вмілі дії під час затримання групи крадіїв тодішній начальник управління внутрішніх справ області генерал-лейтенант міліції Гван Мотринець особисто вручив майорові міліції Гарапі грошову винагороду. І за затримання разом із патрульними трьох злочинців, які на вулиці Опришківській проникли в рибний магазин, щоб награбувати делікатесів. Також із рук очільника міліції області він отримав заохочення.

З якимось душевним трепетом співрозмовник згадав про те, як колись на вулиці Липинського, 44, де сьогодні управління Державної служби охорони області, начальник полковник міліції Степан Кириленко без будь-яких архітектурних дозволів, на свій ризик, узявся за спорудження адміністративного будинку. Зводили його силами особового складу служби, і кожний охоронець готовий був долучитися. Здебільшого працювали на об’єкті у вільний час, передвихідні та недільні дні. І смачні обіди для ентузіастів нерідко готувала дружина Степана Онуфрійовича. До того ж, нелегко тоді було з будівельними матеріалами, та завдяки кмітливості полковника міліції процес не припинявся й на годину. Відтак на вулиці з невеликими спорудами виріс чотириповерховий красень-будинок — управлінський центр Державної служби охорони при главку міліції області.

Богдан-Зіновій Гарапа
Богдан Гарапа розповідає Наталії Фещак про Винники

Відпочинок без спокою

І ось настав час, коли майор міліції Богдан-Зіновій Гарапа, оформивши пенсію, з болем у серці прощався з приміщенням, яке стало його ніби рідною домівкою. Тут, у службі охорони, він самовіддано працював, не шкодуючи ні , здоров’я, ні часу. Але розумів: треба покидати міліцію, бо роки все-таки брали своє. Як він не напружував своєї волі — організм здавав. І чи не найважче було йому прощатися з побратимами — чесними й добрими людьми, приміром, такими, як Дмитро Климович, Асат Фахрутдінов та інші.

Уже промайнуло 18 літ, як Богдан-Зіновій Омелянович на заслуженому відпочинку. Але він, як і раніше, не знає спокою, активно працює у ветеранській організації, відвідує підрозділи ДСО, де охоче передає колосальний життєвий та професійний досвід молоді. Він у своєму поважному віці і для багатьох винниківчан знаходить гарне слово, не шкодує світла своєї щедрої душі. Тому вони вже двічі виявляли довіру майорові міліції у відставці Гарапі, голосуючи за його обрання депутатом міської ради. Там йому діставався високий пост — головаи адміністративної комісії.

А цьогоріч, в липні, у Винниках побувала журналіст англомовної газети „Київ-Пост», шо видається в столиці нашої країни, Наталія Фещак. Вона хотіла якомога більше дізнатися про історію цього населеного пункту, а також про єврейські громади, які проживали тут до завершення Другої світової війни. У Міській Раді гості порекомендували зустрітися з Богданом-Зіновієм Гарапою. Кореспондентка була захоплена його глибокими знаннями минулого й сьогодення міста. Що ж, майор міліції у відставці любить спілкуватися з людьми, вміє справляти на них враження, бо має чесну й праведну душу.

Олександр Нужний


Джерело: «Міліцейський кур’єр», Фото:  В. Комара, Б.Йони та із сімейного архіву Богдана Гарапи


У всіх Львівських школах з 9 грудня оголошується карантин — 8 Грудня 2010


В.о. начальника управління освіти Львівської міської ради Галина Слічна повідомила на прес-конференції, що 9 грудня у всіх Львівських школах та позашкільних навчальних закладах оголошується карантин. Карантин буде діяти до «особливого розпорядження міського голови».

За словами посадовця 24% зі 100% усіх школярів відсутні на навчанні. Це чверть усіх учнів. «7 грудня ми мали 19% відсутніх, 8 грудня вже 23,4%», – пояснила вона. Відтак, сьогодні пройшло позапланове засідання комісії з питань техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій. Комісія прийняла рішення запровадити карантин. Це не стосується дитячих садочків, де ситуація із захворюваністю на ГРВІ в межах норми, а заклади ці більш закриті.

Санепідслужба щоденно моніторитиме ситуацію із грипом і передаватиме її міському голові. Якщо цифри знизяться і стабілізуються, карантин скасують. «Ми налаштовані, що навчання припиниться не більше, ніж на 10 днів. Адже це закінчення навчального року, першого семестру, що є дуже важливим. Особливо для випускників, які можуть відкоригувати оцінки. Сподіваємося, до 20 грудня, навчання відновиться», – зазначила Галина Слічна. Загалом же зимові канікули у львівських школах мали розпочатися з 27 грудня, однак якщо карантин затягнеться, освітяни не виключають, що навчання продовжиться до 30 грудня.

У Львові, за словами в.о. головного санітарного лікаря міста Вікторії Нижник, епідпоріг перевищений у віковій групі 7-14 років і спостерігається суттєвий ріст захворюваності. За два дні – 6 і 7 грудня – у Львові захворіло 3808 осіб, з них 2233 дитини. Найбільше серед дітей від 7-14 років – 1093 особи. Загалом же по місту Львову ситуація із захворюваністю на грип стабільна, епідпоріг не перевищений. Начальник управління охорони здоров’я ЛМР В. Зуб наголошує, що ситуація відповідає тим погодним умовам, які маємо, і порі року також. Важких форм грипу та ГРЗ також практично немає. «У будь-якому разі населення повинно дотримуватися санітарно-гігієнічних заходів: найпростіші з них – миття рук. А у разі захворюваності ні в якому разі не займатися самолікуванням», – наголошує Зуб.

Винники Plus  за матеріалами: zik.com.ua, фото: poltava.pl.ua

У 2012 році Землю відвідають гігантські НЛО — Це цікаво — Цікаве про цікаве


Три гігантських непізнаних літаючих об’єкта, довжина яких становить десятки кілометрів, рухаються у напрямку до Землі, заявили вчені з організації SETI — проекту з пошуку позаземних цивілізацій.

Один з об’єктів має форму циліндра, ще один – кола, заявив астрофізик Крейг Каснов.


НЛО на інтерактивній мапі (sky-map.org)

Вчений заявив, що може підтвердити свої слова: він рекомендує знайти в Інтернеті інтерактивні карти космосу і ввести координати гігантських НЛО.

Перший великий об’єкт — 19 25 12 — 89 46 03, другий — циліндричний НЛО — 16 19 35 — 88 43 10, третій об’єкт — у формі кола — 02 26 39 — 89 43 13

За словами співробітників SETI, загроза інопланетного вторгнення абсолютна реальна, проте американське аерокосмічне агентство NАSA намагається приховати від громадськості цю важливу інформацію.

Вчені вирахували, що приземлення величезних НЛО відбудеться в середині грудня 2012 року. Зазначимо, що ця дата збігається з кінцем календаря майя. Як заявили у SETI , космічні об’єкти скоро можна буде побачити в телескоп.

Земляни на цю інформацію відреагували по-різному. Хтось вважає, що інопланетяни летять рятувати людей від жахливих катаклізмів, які можуть відбутися, якщо передбачення майя про кінець світу в 2012 році виявиться вірним, передає РБК.Другіе, навпаки, впевнені, що наміри пасажирів гігантських НЛО агресивні. На думку ж Каснова, людям залишається тільки чекати. Космічні об’єкти скоро можна буде побачити в телескоп.

Власне, запропоновані три координати не єдині, за якими можна побачити на карті космосу схожі між собою синьо-блакитні «плями». Ось ще ряд координат, які можна, навіть суто з інтересу, переглянути:

14 40 14.33 +86 50 01 5
12 03 30.46 +86 40 37 6
05 56 52.89 +80 46 43 7
03 52 58.00 +77 33 04 4
02 24 57.14 +73 48 06 8
01 52 53.13 +72 30 03 8

Взагалі ж, слідом за такою новиною в ЗМІ виникає питання: якщо це і літальні апарати, то як визначається, що «точка Б» для них саме Земля? Іншими словами, інтерактивна карта космосу на sky-map.org — вона-то інтерактивна. Але по суті своїй — це статична картинка, тобто фото простору космосу колись зроблене, а це «колись» може вимірюватися місяцями.

Дивитися інтерактивну карту космосу (Примітка: посилання робоче. Якщо при першій спробі сайт не завантажився — не звертайте уваги, оновлюйте сторінку. Сайт з картою часто «падає», по всій видимості за дуже активного напливу охочих знайти і подивитися своїми очима на карту з об’єктами).

Винники Plus  за матеріалами: rbc.ua, фото: sky-map.org