Гравці винниківського «Руху» зіграли півфінальний поєдинок на турнірі ім.Е.Юста. Суперником винниківчан виявилися «Карпати» з м.Кам‘янка-Бузька. Футболісти обидвох команд добре знають один одного, адже постійно зустрічаються в поєдинках Прем‘єр-ліги й Кубка області.
Матч виявився принциповим і завзятим. На перших хвилинах футболісти діяли надто жорстко, часто спалахували перепалки (на щастя, словесні).
Після зимової перерви виявилося, що карпатівці й далі сподіваються на величезний досвід колишніх вищолігових футболістів-ветеранів – Михайліва та Шведа. Справді, колишні гравці львівських «Карпат» «каші не зіпсували». Михайлів упевнено контролював усі дії своїх підопічних (він – граючий тренер). А Василь Швед до своєї заміни в кінці матчу тримав у напрузі захист «Руху». Але не більше того, бо молоді футболісти «Руху», багато з яких також мають досвід виступів у командах майстрів, буквально билися за кожен м‘яч, у кожному епізоді боролися жорстко.
Справді, сорокарічним, не зважаючи на великий досвід, важко щось протиставити в силових діях, а,тим паче, в швидкості, двадцятип‘ятирічним гравцям.
У першому таймі був епізод, коли наші земляки тричі поспіль подавали кутові (в одному з епізодів лише блискавична реакція голкіпера «Карпат» Литвина завадила рухівцям відкрити рахунок).
У другому таймі темп гри ще більше зріс, бо винниківчани його не збавляли, а тренери «Карпат» випустили на поле кількох молодих футболістів, що дозволило їм збільшити швидкісні дії (не якісні!).
В одному з епізодів артистично через себе пробивав нападник «Руху» Роман Манорик. Але м‘яч на лічені сантиметри розминувся з «дев‘яткою» «Карпат». Буквально розривали оборону суперників наші півзахисники Володимир Макар і Володимир Романів.
Як завжди, активно й технічно діяв Ігор Яценків, якому захисники суперників змогли протиставити тільки жорстку, подеколи й грубу гру. Особливо прихильники «Руху» захвилювалися, коли Ігор Яценків у боротьбі за м‘яч зіткнувся з воротарем «Карпат» Литвином. На щастя, обидва футболісти не потерпіли й змогли продовжити матч.
Гра підходила до завершення, а на табло світилися нулі … Після фінального свистка довелося визначати фіналіста у серії пенальті. Й тут не обійшлося без словесних перепалок.
Першим виконував карний удар карпатівець. Мабуть, не витримали в нього нерви, бо м‘яч після його удару навіть не потрапив у рамку воріт. Натомість, винниківчанин не схибив.
Після цього до м‘яча підійшов капітан «Карпат» Михайлів. Він довго сперечався з кимось із представників «Руху», згодом довго готувався. Нарешті, розбіг, удар… М‘яч потрапляє в стійку… відбивається від неї й влучає… в іншу стійку! А вже звідти у ворота «Руху». Красень-гол! Ось що значить майстерність і досвід!
Далі пробиває рухівець Макар. Він також забиває красень-гол, адже м‘яч після його удару влітає під перекладину! Нерви у всіх напружені…
Знову пробиває карпатівець. Але воротар «Руху» не дозволяє себе перехитрити, він ловить м‘яча! Наша черга – й знову гол. А черговий удар карпатівця зупиняє стійка! Отож, перемога винниківської команди – 3 : 2!
Радість переможців неймовірна! Винники знову кращі!
Післяматчеві пенальті у винниківчан реалізували Микола Грешта, Володимир Макар і Богдан Костик.
Подаємо склад «Руху» в цьому поєдинку: Шевчук, Лук‘янов, Гусаковський, Бойко, Шуга, Макар, Баглай, Романів, Яценків, Костик, Грешта. На заміну виходили: Манорик, Шпирка, Шептицький, Павлишин, Бандрівський, Пиріг.
Президент «Руху» — Григорій Козловський, начальник команди – Юрій Гданський, старший тренер – Роман Гданський.
У другому півфінальному поєдинку зустрілися футболісти команд «Карпати-2» (Львів) – ФК Куликів. Зміна львівських «Карпат» явно переграла куликівських спортсменів – 4 : 2.
Тепер у фіналі за головний приз турніру ім.Ернеста Юста зустрінуться команди «Карпати-2» (Львів) – «Рух» (Винники).
Шановні винниківчани, керівництво й гравці ФК «Рух» просять Вас підтримати винниківську команду у фінальному двобої!
Матч відбудеться на стадіоні Львівського УФК (м.Львів, вул.Княгині Ольги) в неділю, 18 березня 2012 року. Початок матчу – 14-00.
Від «Галицького ринку» їхати трамваєм №3.
Володимир ГАВРИЛІВ