9 лютого, у Львові відбулася прем’єра фільму Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

На прем’єру до Львова приїхав режисер фільму Михайло Іллєнко, генеральний продюсер Володимир Філіппов та виконавець головної ролі — актор Київського муніципального театру Дмитро Лінартович, пише galinfo.com.ua.

«Ця історія почалася для мене у 1967 році. В основу сюжетної лінії фільму покладено реальні факти з біографії Героя Радянського Союзу (медаль «Золота Зірка» № 1733), льотчика авіації дальньої дії, гвардії старшого лейтенанта Івана Івановича Даценка», — розповідає режисер фільму.

За його словами, Даценко народився у селянській родині 29 листопада 1918 року в селі Чернечий Яр Полтавської губернії (неподалік Диканьки). Перед самою війною закінчив льотну школу, з перших днів війни – на фронті. Був командиром ланки бомбардувальників, брав участь у Сталінградський битві, загалом здійснив близько трьохсот бойових вильотів.

19 квітня 1944 року його літак був збитий поблизу Львова. З того моменту тривалий час про його долю достеменно нічого не було відомо. Однак, є припущення, що йому вдалося втекти з німецького полону, після повернення до СРСР потрапити до іншого ув’язнення – у сталінських таборах на Далекому Сході. Звідки він також утік, іможливо, через Чукотку та Аляску потрапив до Канади. Або, що вірогідніше, він зміг одразу втекти до Європи, а потім потрапити до Канади.

Принаймні, наступна інформація про Івана Даценка датована 1967 роком. Тоді радянська делегація, в складі якої були актриса Кіностудії ім. Довженка Наталя Наум та кінорежисер Тимофій Левчук, а також відомий артист балету Махмуд Есамбаєв в якості учасників Всесвітньої виставки Експо-67 у Монреалі відвідали одне з поселень північноамериканських індіанців Канади. Вождь місцевого племені ірокезів, відповідно, вбраний у національний костюм з пір’я, звернувся до них… українською мовою. Згодом про це розповів Махмуд Есамбаєв в одному зі своїх інтерв’ю, і сказав, що вождь назвав своє справжнє ім’я – Іван Даценко.

«На студії Довженка був справжній вибух. Всі розуміли, що треба знімати фільм. Це ж Герой Радянського Союзу в пір’ях, який розмовляє українською, але тоді ситуація в країні нам не сприяла», — розповів Михайло Іллєнко.

Він зазначив, що були проблеми з фінансуванням, фільм знімали п’ять років.

«Сьогодні можна сказати «нарешті!». Фільм вже побував у 20 містах України і от він у Львові. Українському кіно складно пробитися на широкий екран, але ми це зробили», — зазначив режисер.

Додамо, що фільм було знято виключно українською знімальною групою на українські кошти та силами українських кіновиробників. Це особливо важливо, бо ще кілька років тому в Україні була відсутня суттєва ланка технологічного циклу поствиробництва – кольорокорекція та зведення Dolby-звуку, без яких неможливе створення сучасного прокатного кіно, і продюсерам фільмів доводилося для такої роботи возити кіноматеріали за кордон.

Загалом на виробництво фільму було витрачено близько 16 млн. грн., 10 млн. з яких профінансовано державою, 6 млн. – кошти продюсера та інші залучені кошти.

Створювалася картина за технологією, прийнятою у більшості сучасних кінокомпаній, в тому числі голлівудських: зйомки фільму проводилися на сучасну цифрову кінокамеру, відповідно, монтаж та обробка знятого матеріалу велися за допомогою сучасної комп’ютерної техніки, до цього додавалися спецефекти та ЗD-графіка, а вже потім готовий фільм переводили на кіноплівку для показу у кінотеатрах. Втім, тепер і цей різновид носія відходить у минуле – в Україні вже чимало кінозалів, де фільми демонструють цифрові кінопроектори, і частина прокатних копій фільму виготовлена у форматі DCP (Digital Cinema Package).

Серед компаній-партнерів, які брали активну участь у виробництві, варто назвати компанію «Кінотур» — єдину в Україні компанію, яка володіє повним циклом технологій цифрового кіно, та компанія «ЛеДоєн» — також єдина в Україні сертифікована Dolby-студія.

Фільм вже встиг отримати нагороду — гран-прі ІІІ Київського міжнародного кінофестивалю за результатами голосування глядачів. Фільм щедрий на цитати та філософські роздуми.

Джерело: galinfo.com.ua

 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв. У разі передруку матеріалів посилання на «Винники Plus» обов’язкове.

Приєднайся до сайту Винники Plus у acebook,  контакті та в Однокласниках

Читайте також: