Винники. Народний ансамбль танцю «Прикарпаття» відсвяткував 25-річчя — 1 Липня 2010

Новини
admin

Ювілейний творчий звіт ансамблю народного танцю «Прикарпаття» заледве вмістив у залі військової частини усіх бажаючих. Привітати колектив та його незмінного керівника, відмінника освіти України Марка Гарца прийшли колишні випускники (на фото), а також усі, кого не залишає байдужим український народний танець.

Мелодії багатьох танців нагадали сьогодні вже дорослим випускникам їхнє дитинство, яке вони не уявляли без «Прикарпаття». Цьому сприяли й танці, на яких виросло багато винниківчан: «Винниківська полька», «Галичанський козачок», «Гуцульський танець», «Гопак» та ін. І, звичайно, ж візитівка «Прикарпаття» — «Вітальний танець». Під час концерту глядачі побачили також карелофінський танець «На побаченні» у виконанні Соломії Домазар та Олега Проціва, словацький танець «Вєсєліца», подільський танець «Клин», «Весняний козачок», дівочий хоровод «Галичанка», «Винниківська полька», хореографічні композиції «Дударики», «Моя Україна» та ін. Відбувся показ моделей «І знову літо», який підготували вихованці Олександри Субботи.

Ансамбль народного танцю «Прикарпаття», який тішить винниківчан чверть століття, має свою історію. Заснований він у 1984 році. Але з’явився не за один рік і не просто так. М. Гарц працює у Винниках 31 рік. Закінчивши училище культури, влаштувався на роботу керівником народного ансамблю «Мрія». Концертмейстером там працював Ігор Патер, який розповів, що у Винниках потребують керівника хореографії. У 1979 році Марк Михайлович почав працювати вчителем ритміки у СШ № 29 на запрошення тодішнього директора школи Петра Лісного. Добре пам’ятаю перші уроки ритміки, на яких високий і дуже строгий чоловік роз’яснював нам, першокласникам, як правильно тягнути носочок, «тримати» спину, рухатися під музику. Багато дітлахів приходило на його уроки, як на свято. Деякі, звичайно, ніяк не бажали освоювати науку танцю. А він зі всіх сил намагався зробити все, аби школярі полюбили народний танець, залучав до різних виступів… Постійно бачачи запальні танці учнів СШ № 29, до Марка Гарца почали проситися учні з інших шкіл Винник. Отож, виник колектив «Прикарпаття» без примусу — природно. Марк Михайлович «живе» роботою, тому й не дивно, що пам’ятає кожного свого учня. І, до речі, й вони його шанують і підтримують. Керівникові ансамблю допомагають колишні випускники — Олег Проців, Володимир Калатин, Марта Динька, Андрій Шніцар, Олег Панас. На концерті разом із сьогоднішніми учасниками «Прикарпаття» виступили й ветерани» ансамблю. Танцював «Козачок» один із перших учнів М. Гарца Андрій Сандул, якому зумів прищепити інтерес до народних танців з 1979 р.

…У 1989 році ансамблю присвоєно звання «Народний художній колектив» за активну участь у відродженні та примноженні надбань української національної культури та високий художній рівень. Через два роки дитячій танцювальній студії ансамблю «Юнь Прикарпаття» присвоєно звання «Зразковий художній колектив».

В основі концертної програми — танці західного регіону України, а також традиційні танці Центральної України: «Вітальний танець», гуцульський танець «Решето», подільський танець «Клин», «Винниківська полька», українська кадриль «Дев’ятка», український танець «Козачок», гуцульський танець «На полонині», український танець «Вітерець», «Буковинський святковий», словацький танець «Вєсєліца», закарпатський танець «Тропотянка», дівочий танець «Галичанка», український танець «Гопак».

За час творчої діяльності ансамбль «Прикарпаття» неодноразово був переможцем районних, міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів, активним учасником концертів, фестин, свят. Розквіт колективу припадає на 90-ті роки. Зокрема, у 1994 році став лауреатом міжнародного фольклорного фестивалю «Де Латіна» в Іспанії, у 1995 — лауреатом міжнародного фестивалю «Слов’янський вінок», 1996 — лауреатом хореографічного фестивалю «Від Волги до Дону» в Росії, у 1998 — лауреатом міжнародного фольклорного фестивалю «Краков’як» у Польщі.

Про наступні роки Марк Гарц згадує з болем. Його бажання вчити дітей натикалося на глухі стіни нерозуміння, він навіть думав зайнятися іншою діяльністю, забути про танці: не було залу для занять, втрачена костюмерна. Та знайшлася людина, яка підтримала. Так з 2001 року ансамбль
«Прикарпаття» завдяки розумінню і вболіванню за винниківських дітей Ольги Соколик працює у Будинку дитячої та юнацько’і творчості м. Винники. Працює у непристосованому залі, в тісняві, без належних умов для юних танцюристів. Але найбільше, що ятрить душу Марка Михайловича, — втрата сценічних костюмів, які колись пошили спонсори — тютюнова фабрика.

— Попри всі негаразди колектив таки існує, — каже Марк Гарц. — Ми, звичайно, не такий сильний колектив як колись, але бажаючих танцювати до нас приходить достатньо. На сьогодні маємо сотню дітей з Винник та ближніх сіл. Не стоїмо на місці, поновлюємо репертуар. Найбільше нових танців має молодша група, бо для них легше пошити костюми. А от для старших, де на один костюм потрібно дві тисячі гривень, постановок менше.

Марк Михайлович розповідає, що найбільша його мрія — заняття в облаштова-ному просторому залі, адже специфікою танцювальних колективів є те, що окремо потрібно займатися з хлопцями і дівчатами, солістами.

—  В останні роки почався підйом народної хореографії, — каже керівник «Прикарпаття». — У Львові є багато сильних колективів, один із них — «Веселі черевички», який працює на базі ЗСШ № 6. Це приклад того, як школа підтримує заняття танцями, віддавши частину приміщення для репетицій, роздягалень, костюмерної. У мене болить душа за майбутнє нашого ансамблю, дуже хочеться його зберегти.

Педагогічного таланту за гроші не купиш, як і бажання працювати з дітьми. Бувша слава колективу «Прикарпаття» спонукає колишніх випускників віддавати на танці вже своїх дітей. Зараз «Прикарпаття» переживає не найкращі часи. Але не забуваймо, скільки великих колективів розпалося, не витримавши перевірку часом. Народний ансамбль танцю «Прикарпаття» існує, працює, але дорослим треба об’єднуватися, аби діти мали можливості для творчого розвитку, аби народні танці у Винниках мали майбутнє.
Винники Plus
Фото: Олег Панас

Лариса КУБСЬКА

Related Post