---

Жіночий день уперше з’явився ще в стародавньому Римі. Його відзначали матрони — вільно народжені жінки, що перебували в шлюбі. У цей день вони отримували від своїх чоловіків подарунки, були оточені любов’ю та увагою. Господиня будинку цього дня дозволяла невільницям відпочивати. Одягнені в найкращий одяг із запашними вінками на головах, римлянки приходили в храм богині Вести — хранительки домашнього вогнища.

Найперша історична подія, що припала на цей день і пов’язана із спробою жінок заявити про свої права, — марш протесту нью-йоркських текстильниць 8 березня 1857 року. Привід, на жаль, досить банальний: низькі заробітки і погані умови праці, — пише forUm.

Вдруге, через півстоліття, про цю дату пригадали активістки нью-йоркської соціал-демократичної організації, які зібрали 8 березня 1908 мітинг на захист прав жінок. У 1909 році Соціалістична партія Америки проголосила Національним жіночим днем останню неділю лютого. У 1910 році на Другій міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені Клара Цеткін, діяч німецького і міжнародного робочого руху, один із засновників Комуністичної партії Німеччини (КПН) виступила з ініціативою щорічного проведення Міжнародного жіночого дня, конкретна дата якого не пропонувалася і не обговорювалася.

Уперше «міжнародний» жіночий день відзначався у 1911 році в чотирьох країнах — Австрії, Німеччині, Данії і Швейцарії — в різні дні. У 1913 році жіночий день уперше відзначали в Росії (точніше — в Санкт-Петербурзі). І тільки у 1914 році — вперше і востаннє! — Жіночий день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австрії, Данії, Німеччині, Нідерландах, Росії і Швейцарії.

Перша світова війна змусила Європу надовго забути про будь-які святах. Але після приходу до влади в Росії більшовиків про Міжнародний жіночий день знову пригадали і надали йому офіційний статус. На загальне переконання істориків і політологів, комісари використовували напрацювання європейських соціалісток для ідеологічної боротьби проти православної церкви. 8 березня покликане було відвернути радянських людей від релігійних свят: масниці, що припадає приблизно на той же час, і Дня жінок-мироносиць, що відзначається в третю неділю після Великодня і вважається православним Жіночим днем.

У 1975 році радянським ідеологам, нарешті, вдалося здійснити свою давню мрію: оскільки цей рік був оголошений Організацією Об’єднаних Націй «Міжнародним роком жінки», то і 8 Березня з подачі делегації СРСР за рішенням тієї ж ООН отримало-таки офіційний статус «Міжнародного жіночого дня». Втім, це мало що змінило: крім колишніх республік СРСР 8 березня, як і раніше, не святкує ніхто в світі. В Естонії, Латвії, Литві, Грузії і Вірменії Міжнародний жіночий День офіційно скасований. У Вірменії 7 квітня відзначають нове свято Материнства і Краси. Хоча, справедливості ради варто додати, що 8 березня все-таки згадують і за межами України і Росії. Наприклад, у більшості європейських країн у цей день, серед іншого, в новинах проскакує інформація про те, що сьогодні Міжнародний жіночий день. Однак це, як правило, просто констатується, а не відзначається, як подія.

Зате в Україні цей день відзначають із задоволенням! Одним словом, немає приводу не випити за прекрасних дам!

Коментарі:

Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр»

Як відомо, в України — жіноча душа. І цим треба пишатися, на відміну від інших країн, які присвоюють своїм «Імперіям» жіночі імена.

Однак те, що в українській родині править балом жінка і те, що у нашої країни жіноча душа, зовсім не означає, що президентом (або імператором — сміється) повинна бути жінка, але те, що на жінці у нас тримається все — це незаперечний факт.

Будь-якій українській владі (я прошу вибачення за настільки різкий перехід від теми свята до політики) насамперед, потрібно пестити і леліяти жінок. Адже, якщо вони вийдуть на вулиці — арабські бунти здадуться дитячим мультфільмом.

Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства

Не секрет, що це свято має декілька складових, одна з яких — жіноча емансипація. Іншими словами, це свято — торжество боротьби жінки за свої права.

У нашому суспільстві жінки мають майже всі права, залишилися лише певні рудименти неправильного ставлення до жінок, але все це, на щастя, минає і з часом, думаю, це пропаде.

Це буде тільки свято весни, краси, доброти і взагалі щастя. Тому що без жінок ніякого щастя не було б у принципі.

Вітаю всіх жінок зі святом! Бажаю любові, щастя і щоб все у вас в цьому житті виходило!

Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода»

У моїй родині не відзначають і ніколи не відзначали 8 березня.

Є традиційне українське свято — День Матері (друга неділя травня).

А 9 березня — день народження моєї дружини Олі.

Але для справжнього український козака день Жінки — щодня.

Павло Жебрівський, народний депутат України (фракція НУ-НС)

8 березня для мене — це, насамперед, день весни, день початку пробудження, двигуном якого є жіноча частина суспільства. І якби Клара Цеткін і Роза Люксембург не придумали 8 березня, тоді, мабуть, жінок треба було б вітати 1 березня.

Безумовно, я вітаю з цим днем своїх сестер, дружину, дочку, знайомих жінок. Якісь особливі подарунки до цього дня не готую. Чому? Тому що дбаю про своїх рідних жінок упродовж усього року. І взагалі, вважаю, що приурочувати подарунки до свят — неправильно. Всім дарую весняні квіти — це приємно для душі і серця кожної жінки.

Українським жінкам хочеться побажати надійного плеча сильного чоловіка, який піклуватиметься про вас не лише 8 березня. Залишайтеся завжди найкращими, найкоханішимим, найкрасивішими!

Олександр Палій, незалежний експерт-політолог

Свято 8 березня є досить суперечливим за своїм громадським звучанням.

З одного боку, походження самої дати досить неясне. Чи то річниця страйку текстильниць, чи то маршу «порожніх каструль», чи то конференції жінок-соціалісток.

Дехто навіть стверджує, що ця дата була приурочена спеціально революціонеркою Кларою Цеткін до єврейського свята Пурим, яке відзначається приблизно в цей час на честь подвигу царської дружини Естер — вона врятувала свій народ за декілька століть до нашої ери.

Саме ця неясність походження свята розмиває його природне звучання, дозволяючи деяким зубоскалити, вітаючи жінок з «іменинами Клари Цеткін та Рози Люксембург».

Крім країн СНД це свято відзначають на державному рівні ще Ангола, Буркіна-Фасо, Гвінея-Бісау, Камбоджа, Лаос, Монголія, Північна Корея, Уганда і ще кілька країн із тієї ж категорії. Компанія, прямо скажемо, не радує.

Крім того, і це дуже важливо, це свято часто збігається з християнським Великим Постом.

З іншого боку, у жінок, яких у світі більшість, безумовно повинне бути своє свято. Потрібен день, в який жінкам з найблагороднішої сторони нагадуватимуть про їхню незамінну й унікальну соціальну роль.

Тим більше, що «слабка стать» у нашій країні незаслужено недооцінена увагою. Загальновизнано, що українки є одними з найкрасивіших у світі жінок. А є ще й інші, не менш важливі якості українських жінок.

Мені здається, «жіночий день» повинен бути… але для нього можна було б вибрати одназначну, менш суперечливу дату. В Україні вже з 1999 року офіційно у другу неділю травня відзначається День матері.

Можна сперечатися, що краще для такого свята — травень чи авітамінозний березень під час Великого Посту.

Безсумнівно інше. У жінок має бути свято. І найкраще — щодня.

Винники Plus  за матеріалами: for-ua.com, фото: sonzay.rv.ua

Читайте також:

Публікації

Винники

Cпорт