— Миколо Івановичу, що нині сталося — Сахара наступає?

— Якби наступала Сахара, то було б значно комфортніше, оскільки води Середземного моря збільшували б вологість повітря і воно не мало б такого розпеченого подиху. До нас занадилися сухі розпечені північно-східні маси повітря з Середнього і Нижнього Поволжя, де нині найвища на європейському материку температура повітря — від 40 до 42°за шкалою Цельсія.

— Узимку північно-східні вітри приносили, як пам’ятаємо, в Україну люті морози, від яких не можна було сховатися, влітку — небачену спеку, яка б’є всі рекорди багаторічних метеоспостережень, починаючи з 1881року. Чи не існує тут якогось причинно-наслідкового зв’язку?

— Причинно-наслідковий зв’язок очевидний — на Середньому і Нижньому Поволжі здебільшого розташовані степи і напівпустелі. Клімат тут різко континентальний, тобто взимку дуже холодно, а влітку — вкрай спекотно. Величезні повітряні маси, формуючись під дією сонця на приволзьких просторах, мають звичку мандрувати на Захід, де повітря значно прохолодніше і вологіше. Отож нині сухі і спекотні повітряні маси витісняють вологе повітря і займають його позиції. Під цей натиск антициклону потрапила майже вся територія України.

— А де розміщена та межа, яка може зупинити цей тривалий вплив спеки на все живе?

— Водорозділом між спекотними і комфортними повітряними масами сьогодні є Карпати. Карпатські гори не дають змоги сухому спекотному повітрю поширитися на країни Центральної і Західної Європи. Недарма саме в Карпатському регіоні так часто йдуть дощі, зливи, гримлять грози, випадає град, вітри посилюються до шквальних. Натомість у Європі, за винятком Балкан і Аппенін, спостерігається комфортна літня температура повітря, яка не перевищує 28°.

— Це нагадує мені нашестя Золотої Орди на країни середньовічної Європи, яке так і не відбулося, оскільки монголо-татари не могли здолати Карпатських гір…

— У тому, що відбувається в погоді, не варто шукати якоїсь аналогії з політичними чи історичними подіями. У погоди свої закони, які треба ретельно вивчати і яких варто дотримуватись у повсякденному житті.

— Але ж деякі зарубіжні науковці, у тому числі й синоптики, висловлюють думку, що будь-яка ситуація в погоді є опосередкованим віддзеркаленням життя суспільства. Чи не пов’язане нинішнє спекотне літо з тими політичними пристрастями, які донедавна вирували в українській політиці?

— Скажу так: якщо простежити зв’язок природних катаклізмів з якимись катаклізмами в суспільстві, то при бажанні можна віднайти певні закономірності. Але конкретних досліджень в Україні не проводилось і, звичайно, природа більшою мірою залежить від ставлення до неї людини, аніж від відносин між самими людьми.

— Отже виходить, що людина явно перестаралася, коли, згідно з висловлюваннями радянського генетика Івана Мічуріна, перестала чекати милостей від природи, а сама нахабно почала виривати їх у неї з рук…

— Серйозні катаклізми, що виникають у різних частинах світу — повені, зсуви грунту, землетруси, цунамі, тайфуни, урагани — більшість учених пов’язує з глобальними кліматичними змінами, що відбуваються на земній кулі в цілому. В регіональному плані такі тенденції, на жаль, мають місце і в Україні.

— Що це за тенденції і чи можна їм запобігти ?

— Такі тенденції насамперед пов’язані з підвищенням температури повітря. Середньорічна температура повітря на земній кулі за останні сто років зросла на 0,7 градуса. Це досить значна величина для середньорічної температури. Що стосується території України, то за названий період температура повітря зросла на 0,8 градуса. Причому зростання в різні пори року неоднакове: в холодний період року підвищення температури повітря сягає 1-1,5 градуса, в деяких регіонах України цей показник доходить до 2 і більше градусів, що свідчить про глобальне потепління. Влітку цей показник у середньому становить 0,8 градуса, що теж дуже багато. Тому кількість днів з температурою 30 — 35 градусів в Україні зростатиме щороку, оскільки це залежить від світових синоптичних процесів, насамперед, від глобального потепління.

— Як мовиться, навіть незброєним оком видно, що клімат у нас в Україні за останні роки різко змінився. Чим це викликано, які природні, технічні чи людські фактори вплинули на такі зміни?

— Тут проявляється цілий «букет» як із природних чинників, конкретних атмосферних процесів, так і антропогенного впливу, тобто впливу людської діяльності, яка через продукування парникових газів посилює процес парникового ефекту. Саме це комплексне поєднання людського і природного процесів і дає такий резонансний результат у погоді, як це було минулої зими і нинішнього літа.

— І до чого може призвести явище парникового ефекту, якщо, образно кажучи, сидіти склавши руки і не протидіяти цій загрозі, яка нависла над усім людством?

— Звісно, така ситуація викликає занепокоєння в урядовців багатьох країн, і нині вживається заходів щодо зменшення кількості викидів парникових газів у атмосферу. Названі заходи регулюються різними міжнародними угодами і домовленостями. На сьогодні підписано кілька протоколів, до яких приєдналася й Україна.

— Чим конкретно може загрожувати землянам різке потепління планети?

— Потепління пов’язане з погіршенням умов проживання людей на Землі, що супроводжуватиметься збільшенням стихійних природних явищ, які криють у собі велику небезпеку для всього живого, як це ми бачимо на прикладах багатьох країн. Погіршуватиметься економічне становище в різних державах. Усе це, за оцінками міжурядової групи експертів щодо зміни клімату, яка щорічно видає свої рекомендації, призведе до негативних наслідків у діяльності людини, яка безпосередньо пов’язана з погодно-кліматичними умовами.

— Хотілося б дізнатися, які ж кліматичні перспективи очікують нашу країну в системі такого глобального потепління?

— За останні двадцять років в Україні також зросла кількість небезпечних природних явищ. Маємо сильні дощі, повені, град, шквали. Якщо ця тенденція збережеться й надалі, то збитки, що їх завдають стихійні явища, лише зростатимуть. До такої непростої ситуації мають бути готові як урядовці нашої держави, так і саме населення.

Винники Plus за матеріалами: УКРІНФОРМ  rbc.ua