Продовжуємо на нашому сайті публікації доцента ЛНУ ім. І.Франка Андрія Байцара по топоніміці Винник та околиць.
Медова печера
На стінах печери можна знайти натічні форми і маленькі кристали жовтого кольору, що нагадує колір меду. Очевидно, звідси й назва — Медова печера. Раніше вона називалася Маєрівка, що дістала свою назву від імені німецького колоніста Маєра, який облаштувався на цій місцині. Інша назва Медової Печери, або Медунки, походить від того, що у печерах є вапняк, який кольором своїм нагадує мед (кристалічний вапняк).
Великий ліс
Узгір’я, що знаходиться вздовж правого берега р.Маруньки. Назва очевидно походить від великого і колись дуже густого, важкопрохідного масиву лісу. Великий ліс сьогодні є частиною Винниківського лісопарку (або Майорівського лісопарку) — лісового масиву на території, підпорядкованій Львівській міській раді. Площа лісопарку 2799 га. Простягається від Майорівки до меж міста Винників. У ландшафтному плані Винниківський лісопарк розташований на пагорбах Давидівського кряжу, і межує на півночі з Малим Поліссям, а на півдні — з Львівським Опіллям. Основу лісу становлять насадження сосни і бука. На основі лісопарку в 1984 р. було створено лісовий заказник «Винниківський», загальною площею 848 га. Охороняються цінні дубові насадження з мальовничими ландшафтами. Місце знаходження: Пустомитівський р-н, Львівський ДЛГ, Винниківське л-во.
Діброва (Піддіброва)
Лісовий масив у східній частині Винник, що колись переважно був покритий дубовими лісами. І сьогодні у лісі росте декілька 200-т літніх дубів.
Лазки
Територія колишніх сіножать, між лісом Дібровою і с.Чишки. М.Влох так пояснює цю назву: «Ця назва (в Галичі й Березові називають «Лази») походить від слова лазити та означає дію при корчуванні лісу або випасі худоби».
Підлужжя
Поля між лісом Дібровою і Лазками (район сучасної вулиці Стрілецької). Ще на початку 1970-х років на цих полях вирощували зернові культури.
Голда
Назва схилу гори під тютюновою фабрикою. М.Влох так описує походження цієї назви: «Дехто твердить, що ця назва походить від «гольде» (свалка). Можливо там скидали фабричні відпадки, а також можливо, що колись там піддані селяни складали своєму панові «голд» (чолом, чолобитню). Це тим більше правдоподібне, що таку саму назву зустрічаємо в недалекому селі Черепин, де ніколи не було фабрики, проте був пан – власник села, що йому селяни, мабуть, складали «голд».
Торговиця
Урочище у районі верхньої частини сучасної вул.Шевченка (територія біля Винниківської школи мистецтв), між горами Лисівка та Жупан. Постійні мешканці оселилися тут у IX-X ст. У XVI ст. на цьому місці виникла площа, яка носила назву Торговиця. На ній відбувалися віча, карали злочинців, у певні дні тижня проходили великі ярмарки, куди з’їзджалися селяни з довколишніх сіл. Дана площа проіснувала до поч. XX ст. Місце між костелом і ставком, винниківчани ще й досі називають «базарчиком». Урочище «Торговиця» — історичний центр міста (IX — XX ст.).
Кут (На Куті)
Територія між сучасними вулицями Львівською і Руською, формою нагадує гострий геометричний кут. У свій час там знаходилося багато джерел, вода з яких заливала нижню частину міста, поки австрійська влада не побудувала водопроводи для потреб фабрики.
Розлавка
Історична назва частини Винник (теперішнішній кут вул. Стрілецької та вул. Кривої, з навколишньою територією).
На австрійських мапах кінця XVIII ст. зображені вже подинокі будиночки на Розлавці. М. Влох в історико-мемуарному збірнику «Винники, Звенигород, Унів та довкільні села» (Чикаго, 1970 р.) виводить назву «Розлавка» від слів розвал, або провал. Бо такий вигляд має там стрімкий, зволожений і зсувний схил.
Великою топонімічною неточністю є сьогоднішня назва однієї із вулиць Винник (бічна вул. Соборності) – Розливка (замість букви «а» буква «и»). Виходячи з сучасної назви – колись там щось розливали, або розливають тепер. Таку «розумну» назву було дано на початку 1990-х років.
Оболонь
Оболонь — від давньоукраїнського слова «оболонь» («болонь», «болоньє») — низьке узбережжя ріки, прирічні луки, які заливаються весняним паводком. Територія між сучасними вулицями Сагайдачного і Незалежності. Новобудови в цьому районі розпочалися на початку 1980-х років.
Загороддя
Південно-східна частина Винник. Назва ймовірно пішла від території, яка знаходилася за городами. Адже ця територія була заселена пізніше.
У радянський період з’являються нові назви місцевостей: «Камчатка» ( територія між СШ № 47 і Кільцевою дорогою, «Сахалін» (район сучасної вулиці Івасюка), «Негри» ( район вул. Кільцевої). Проте, вони не прижилися, за виключенням «Негрів».
І частина ІІ частина ІІІ частина
Далі буде