Володимир Врига

З гонщиком Володимиром Вригою ми зустрілися напередодні останнього етапу ЧУ з ендуро. Без п’яти хвилин чемпіон упевнений у перемозі. Не вірячи у забобони та вірячи у свою майстерність, спортсмен не боїться загадувати наперед.

«Щоб я не зайняв 1-ше місце на Чемпіонаті, я маю зійти з дистанції», — заявив він. Така впевненість спортсмена, щонайменше, надихає на віру в успіх. Але все ж, чи не хвилюється Володимир напередодні Чемпіонату? З цього питання ми почали наше інтерв’ю.

Найбільше хвилювання за команду, бо вона має можливість зайняти третє загальноукраїнське місце з ендуро. Особисто я у своєму класі вже є на першому місці, і єдина причина, через яку я можу його втратити, — це схід з дистанції. Мені достатньо прийти на фініш у трійці призерів, щоб здобути золото на Чемпіонаті.

— У мотогонщиків є забобони?

— Є, але особисто я у них не вірю. Деякі спортсмени бояться торкатися чужого шолома, тим паче одягати його на голову, бо це погана прикмета. Взагалі, краще не чіпати чужу екіпіровку. «Протипоказано» голитися перед гонками — це «правило» для всіх спортсменів загалом, які бояться зголити свою удачу.

— Команда «Драйв» ще зовсім юна. Як оцінюєте її спортивний поступ?

— Клуб організований нещодавно. Раніше ми виступали за сокільницький мотоклуб, а цього року спільними зусиллями створили власний. Це вважаю правильним кроком, бо ми об’єднані спільним інтересом. Не всі мають можливість їздити на змагання, адже це займає багато часу, зусиль, а ще є роботи, сім’ї… Тому їздять не всі, але інші нас підтримують усіма можливими способами, зокрема й матеріально.

— Маєте спонсорську підтримку?

— Ми постійно робимо членські внески в клуб. Якщо на той чи інший етап Чемпіонату їде 5-7 спортсменів, то членські внески роблять усі щомісяця. Частково ці гроші скеровують на благоустрій траси, частково — на інші потреби команди. У нас намальовано умовне ендуро-коло близько 55 км, яке містить частково трасу на пісковні, трасу «Майорівка», Чортові скелі — загалом це складні ділянки навколо Винник і Львова.

Цього року ми планували провести львівський етап, і Федерація мотоспорту вже його затвердила. Втілити задум не вдалося, тому що це вимагає досить пристойного бюджету. До нас приїжджав Михайло Попелюк (він, як і Володимир Якимович, є «батьком» ендуро в Україні), він хвалив нашу трасу і був дуже розчарований, що цей етап у нас не відбудеться.

— Трасу навколо Винник не порівняти з майорівською, яку, до речі, нещодавно благоустроїли. Ви маєте постійний доступ до Майорівки на рівні тамтешнього клубу?

— Так, ми також вкладали кошти в облаштування, хоч і не на тому ж фінансовому рівні. У нас запитали, чи ми хочемо займатися на Майорівці. Ми звичайно, погодилися і, відповідно, зробили свій внесок у благоустрій.

— Як складаються стосунки «Драйву» з львівським мотоклубом «Майорівка» — на рівні здорової конкуренції чи присутня ворожнеча?

— Ми співпрацюємо, мобілізуємо сили. У Європі та світі мотокрос й ендуро — це вид спорту, який приносить прибуток і спортсменам, і рекламодавцям. В Україні це тримається на ентузіазмі, на таких хлопцях як винниківські, львівські, зі сокільницької траси. Якщо ми не об’єднаємося, цей спорт просто пропаде.

— Чи є фінансова підтримка Федерації, адже ваш клуб до неї входить?

ФМУ «дає добро» на проведення етапів, присилають своїх представників, вивчають усі питання, наприклад, підтверджують, що траса придатна до використання. Тобто ФМУ дає саме право бути учасниками змагань на усіх рівнях.

— Окрім ЧУ, проходять інші турніри, де беруть участь винниківські гонщики?

— В Україні ендуро відновило своє існування 4-5 років тому. За СРСР змагання з цього виду і мотоспорту називалися багатоденними перегонами, які тривали 6 діб. Зараз у світі також проводять 6-денне ендуро. В Україні трохи скромніші масштаби, можна сказати, що в нас це початки ендуро, яке розвивається хорошими темпами.

З мотокросу є дуже багато гонок — Чемпіонати України, Європи, світу. У Чернівцях відбувався Чемпіонат світу. Наступного тижня у с.Вороців біля Суховолі проходитиме змагання за Кубок західних регіонів з мотокросу (18 вересня — авт.), у якому візьмуть участь винниківські спортсмени, брати Олег та Роман Круки, які є багаторазовими призерами різноманітних турнірів .

— Як члени сім’ї ставляться до ваших занять цим небезпечним видом спорту? Мабуть, хвилюються?

— Родина, звичайно, переживає. Я би навіть сказав, що кожен розумний гонщик завжди переживає. Ми кожного разу хвилюємося перед стартом, адже мотоспорт — це балансування на грані можливостей і того, що ти хочеш здобути, щоби, не дай Боже, не перескочити через свою голову. Тому всі хвилюються, але амбіції важко стримати у собі.

— Ви «гасаєте» лише на мотоциклах?

— Я їжджу на лижах. Раніше я займався автоспортом, займав призові місця в автослаломі, в авторалі. Але для цього спорту без спонсорської допомоги скласти конкуренцію просто неможливо. Власне, через це я покинув автоспорт ще на початках, хоча подавав надії, отримував запрошення десь починати свою кар’єру, багато хороших спортсменів робили компліменти. Але це надзвичайно велика стаття видатків, рахунок іде на сотні тисяч доларів — якщо вже професійно цим займатися. Тут, на жаль, ентузіазму не достатньо.

В ендуро ще є можливість самому собі це все спонсорувати, хоч і цей спорт не з дешевих. Тому, якщо хтось уже займається мотоспортом, це має бути в душі, в його крові: жага до перемоги, жага до змагань, які нас об’єднують.

— Ви вже тренувалися намайорівській трасі після «ремонту»? Як враження?

— Ми їздили минулої неділі (11 вересня — авт.), скажу, що там дуже класно, траса прекрасна. Взагалі, вона досить складна, має дуже пристійні підйоми і спуски. І це дуже добре, бо в чим складніших умовах ми тренуємося, тим простіше здобувати місця і призи.

— Бажаю всій команді успіхів у змаганнях.

Розмовляла Юлія Кухар,  «Винниківський Вісник»