Київське Динамо виграло фінал Кубка України, обігравши у Полтаві донецький Шахтар з рахунком 2:1.
Нинішній фінал Кубку України між Динамо та Шахтарем був символічним у певних аспектах. І тут не йдеться про принциповість українського «класико». Були зовсім інші моменти, на які варто було звернути увагу. По-перше, враховуючи події у країні, вперше в історії оголосили про мирний пакт непримиренні суперники за межами стадіону (та і на трибунах також) — ультрас киян і донеччан. Спочатку «біло-сині» організували теплий прийом фанатам Шахтаря у матчі чемпіонату на НСК Олімпійський. Тепер же вболівальники цілком адекватно ставилися один до одного у Полтаві.
По-друге, саме ультрас Динамо змусили МВС і ФФУ змінити своє рішення про проведення фіналу без глядачів. Тобто постаралися і для себе, і для конкурентів, і для Полтави, та і для всієї України взагалі. Адже спостерігати за матчем, коли трибуни пусті, дико, у чому можна було пересвідчитись у попередньому турі Прем’єр-ліги.
По-третє, звітний поєдинок був архіважливим для виконуючого обов’язки головного тренера киян Сергія Реброва. Президент Динамо Ігор Суркіс уже офіційно пообіцяв, що якщо команда виграє кубок, то Сергій Станіславович залишиться у новому сезоні на своїй посаді вже без приставки «в. о.». Тому й уявити було важко, що на серці у тренера було до та протягом цієї зустрічі.
По-четверте, команда, яка виграла б сьогодні, ставала десятиразовим володарем кубка України. Адже і у Динамо, і у Шахтаря до протистояння у Полтаві було по дев’ять титулів. Окрім того, у протистояннях між собою у фіналах у команд теж був паритет — по три перемоги та по три поразки (четвертої поразки у фіналі «гірники» зазнали від Ворскли у 2009 році, а «біло-сині» програвали виключно «помаранчево-чорним»). І останнє. Мірча Луческу, у разі звитяги, здобув би п’ятий кубок України.
Але виграти свою першу дуель у тренерській боротьбі з Ребровим у Луческу не вийшло. Динамо краще провело перший тайм і виграли його цілком заслужено. Обидві команд грали обережно, але підопічні Реброва були більш небезпечними в атаці, тоді як гірники жодного разу не влучили у площину воріт Шовковського. У Динамо таких ударів було п`ять.
Більш активна гра киян в атаці принесла результат команді на 40-й хвилині. Після серії рикошетів у штрафній Шахтаря Віда намагався пробити і після його удару Кучер головою красиво переправив м`яч у власні ворота — 1:0. Через чотири хвилини Віда відправляє Шахтар в нокаут. Після подачі стандарту хорват зіграв на випередження і ударом головою відправляє м`яч повз П`ятова, який і цього разу не виручив команду — 2:0.
У другому таймі від Динамо ми побачили зовсім інший футбол — обережний і більш прагматичний. До того ж ініціатива перейшла до Шахтаря. На 56 хвилині Кучер перевірив реакцію Шовковського, який перевів м`яч на кутовий. На 59-ій хвилині інтрига в цій грі провернулася знову. Після проходу у штрафну Коста пробив з під Сілви низом у кут воріт, і Шовковський цього разу не рятує Динамо — 2:1.
З хвилини 70-ї на пішла нервова і груба гра. Моментів біля обох воріт було не так і багато, а емоції вирували на полі. Після підкату від Гармаша довелося просити заміну Срні, якого навіть забрала швидка. В доданий арбітром час на полі була навіть невеличка бійка, в результаті якої другі жовті картки отримали Ярмоленко та Ракицький. Найдовше довелося заспокоювати Гармаша, який вже перебував на лаві запасних, але намагався побити і гравців Шахтаря і навіть своїх, які його заспоковали. Але цей інцидент не вплинув на настрій Динамо і команда Сергія Реброва довела гру до логічної перемоги.
Джерело: Чемпіон
«Динамо» — «Шахтар» — 2:1
Голи: 1:0 — Кучер (40, автогол), 2:0 — Віда (42) 2:1 — Коста (59)
Динамо: Шовковський, Данило Сілва, Домагой, Віда, Драгович, Макаренко, Гармаш (Калитвинцев, 89), Мігел Велозу, Бельханда (Сидорчук, 85), Ленс (Вукоєвич, 71), Мбокані, Ярмоленко
Шахтар: Пятов, Шевчук, Кучер, Ракицький, Срна (Кривцов, 80), Степаненко, Фред, Дуглас Коста, Алекс Тейшейра, Бернард (Едуардо, 69), Луїс Адріано
Попередження: Мбокані, Ярмоленко, Вукоєвич, Драгович — Ракицький, Срна, Адріано, Кучер
Вилучення: Ярмоленко, 90 +7 — Ракицький, 90 +6