Кіт прийшов до своїх господарів, подолавши 3 тисячі кілометрів — Це цікаво — Цікаве про цікаве


Кіт Карім знайшов своїх господарів, подолавши 3200 км і три державні кордони.Зеленоокий кіт знайшов своїх господарів, подолавши 3200 км і три державні кордони.

Господиня тварини Равіля Хаїрова з чоловіком Левом Кондратьєвим та сином Русланом вирішили перебратися на постійне місце мешкання у місто Ліски в Росії, близько двох років тому.

Тоді вони дуже переживали, що їм доведеться залишити в Узбекистані свого улюбленого кота. Везти тварину вони не наважилися — волелюбний 9-річний Карим не витримав би трьох діб у поїзді. Ось і домовилися з сусідкою, що вона поселить бідолаху у себе. Невдовзі після їхнього під’їзду кіт зник.

І ось, два роки потому жінка зустріла свого кота біля вхідних дверей свого нового будинку в Лісках.

«Чоловік і син спочатку не повірили, поки самі не побачили Каріма. Кота ми помили і зараз посилено відгодовуємо, він сильно схуд за рік і 8 місяців подорожей», — розповідає Равіля.

У новому будинку Карім тут же ліг на те саме крісло, яке облюбував ще в Гулістані. Ось тільки на прогулянки він тепер вибігає ненадовго. Можливо, боїться, що господарі знову зникнуть. Як кіт знайшов їх, жінка не уявляє.

Господиня зізналася, що кота назвали Карімом на честь узбецького президента Іслама Карімова.

«Можливо, тому наш котик такий розумний»! — підкреслює господиня чесноти свого унікального улюбленця.
Винники Plus

Винники Plus за матеріалами: Ananova, News2ru

Мел Гібсон по телефону обматюкав росіянку Оксану Григор’єву — 2 Липня 2010 — Калейдоскоп


Актор Мел Гібсон, матюкаючись на свою колишню подругу і матір восьмимісячної дитини Оксану Григор’єву, допустив расистські висловлювання.

В аудіозаписі, що потрапив у розпорядження ЗМІ, Гібсон обурений тим, як одягнена Григор’єва: «Ти мене ганьбиш. Ти виглядаєш як йо**на свиня в капелюсі, і якщо тебе згвалтує натовп нігерів, сама будеш винна», — заявив актор.

На записі під час лайки чути крик їхньої дочки Люсії.

«Як ти смієш поводитись як сука, коли я так добре до тебе ставився? Я готовий спалити дотла цей йо**ний будинок, ти перша завдала мені удару», — кричить Гібсон.

«Подивись на себе, все в тобі… йо** на фальшивка. Ти майже вся — синтетична. Хто ти взагалі?» — цитують ЗМІ записаний скандал.

Коли Гібсон називає її сукою і повією, Оксана каже: «Я не зробила нічого такого», — а Мел відповідає: «Робиш».

У записі, залишеному на автовідповідачі, Гібсон говорить: «Це моє останнє повідомлення. Я міг би бути батьком. Дуже добре, йди на х**. Ти психована п***а. Тому мене більше це не хвилює».

Оксана сподівається, що цей запис вплине на суд. «Вона зробила ці записи, щоб показати, хто такий насправді Гібсон і чому вона побоювалася за своє життя», — сказало джерело.
Винники Plus

Фото: dailymail
За матеріалами: ТСН

Гроші покращують життя, але не приносять щастя, — вчені — 2 Липня 2010 — Калейдоскоп


Американські вчені провели перше в історії глобальне дослідження зв’язку між рівнем доходу і простим людським щастям.

На запитання соціологів в 2005-2006 роках відповіли більш 136 тисяч осіб в 132 країнах, що представляють 96% населення планети.

Результати відображають різноманітність культурних, економічних і політичних реалій різних куточків земної кулі. Якщо коротко і загалом, то задоволеність життям зазвичай зростає із збільшенням доходу, але це не обов’язково означає позитивні емоції.

Опитуваних просили оцінити за десятибальною шкалою ступінь задоволеності основних потреб у їжі, житлі, зручності, а також психологічних потреб. Крім того, респонденти повинні були відповісти на питання про позитивні і негативні емоції, які вони відчували в попередній день, про те, чи відчувають вони повагу з боку оточуючих, чи можуть покластися на друзів і родину в надзвичайній ситуації і наскільки вони вільні вибирати види повсякденної діяльності.

Як і в попередніх дослідженнях, встановлено, що задоволеність життям зростає в міру збільшення особистого й національного доходу. Але позитивні емоції, які зростають у міру збільшення доходів досить незначно, більш тісно пов’язані з іншими факторами, такими як повага з боку оточуючих, свобода, соціальна підтримка і добре виконана робота.

Керівник дослідження Ед Дінер, професор психології Університету Іллінойсу зазначив, що різницю між задоволеністю життям і позитивними емоціями було встановлено вперше.

Винники Plus

Фото: liveinternet.ru
За матеріалами: tsn.ua

Вдруге за рік в Україні видали карту Голодомору — 2 Липня 2010


В Україні презентували унікальне картографічне видання «Україна. Голодомор 1932–1933», підготоване за сприяння Українського інституту національної пам’яті. На карті позначено, зокрема, населені пункти, мешканці яких найбільше потерпіли від Голодомору, а також місця поховань та споруджені меморіали на вшанування пам’яті жертв голоду 1930-х років.

До картографічного видання «Україна. Голодомор 1932–1933» увійшли, зокрема, карта з показниками смертності від Голодомору, а також карта «Селянські заворушення у 1930 році».

Світлини для видання збирали по всій Україні. Розробники зізнаються, що одні з найкращих фото отримали від Донеччини.

На думку керівника Інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського, видання в Україні карти про Голодомор – значна подія.

«Україна пережила величезні трагедії у своєму житті. Випуск такої карти є дуже важливим явищем, яке має нагадати нам усім, що ми насправді – безсмертна нація, яка пережила страшні катаклізми», – додає він.

А письменник та громадський діяч Левко Лук’яненко нарікає на малий тираж: мовляв, 3 тисячі примірників навіть на школи не вистачить.

«Якщо навіть залишилося в Україні з 18 тисяч навчальних закладів, то що таке 3 тисячі? Не попаде й по одній карті на навчальний заклад. А доки нація не буде знати своєї історії, доти вона й блукатиме у тих ідеологічних манівцях», – вважає колишній дисидент.

На звороті карти – історична довідка «Голодомор 1930-х років в Україні: причини й механізми геноциду», де наводяться найважливіші дані щодо голодної трагедії: від перших вказівок радянської влади щодо вилучення зерна в українських селян до приблизних підрахунків померлих.

Ідея опублікувати в Україні карту Голодомору з’явилася у співробітників видавництва «Картографія» у Єревані. У 2006 році в межах участі у конференції картографів українська делегація відвідала меморіал пам’яті жертв геноциду вірмен.

На місці роздавали буклети з короткою історичною довідкою щодо вірменської трагедії та картою геноциду. За словами директора видавництва «Картографія» Ростислава Сосси, робота колег неабияк зацікавила українських картографів.

«У тексті можна багато написати, розмістити багато таблиць, але людині важко це осягнути. А карта має свою найбільшу перевагу – наочність», – зазначає він.

Видавець додає, що укладачі карти «відтворили те, що змогли». Адже, каже він, докладної інформації, скільки і в якому населеному пункті померло людей від голоду, досі немає.
Винники Plus

За матеріалами: Радіо Свобода

«Україна показала, що її місце в ЄС», — Гілларі Клінтон — 2 Липня 2010


Державний секретар США Гілларі Клінтон заявила, що нова влада України вже продемонструвала відданість принципам демократії. Вона переконана, що місце України — в ЄС.

Про це Держсекретар США сказала під час виступу після засідання Українсько-Американської Комісії зі стратегічного партнерства. За її словами, про прихильність до демократичних цінностей свідчать останні вибори, які відбулися за всіма стандартами і були «чесними, прозорими, відкритими і справедливими».

«Ми разом хочемо співпрацювати в питаннях поширення демократії та верховенства права», — зазначила Клінтон.

Гілларі Клінтон також вважає, що нова влада України вже продемонструвала, що дотримується принципів демократії. «Ми переконані, що демократія, за яку Україна боролася, принесе користь українському народу», — заявила Клінтон.

Вона зауважила, що вітає заяву Президента Віктора Януковича про вивезення з України високозбагаченого урану.

Держсекретар США також нагадала, що США зобов’язалися допомогти Україні в ліквідації запасів твердого ракетного палива. «Україна була лідером у цій галузі та прикладом для інших держав», — сказала вона.

Крім того, Клінтон висловила підтримку Україні в її прагненні інтегруватися до Європейського Союзу. «Хочу висловити американську підтримку щодо подальшої інтеграції України в Європу. Ми сподіваємося, що буде просування в переговорах щодо угод про асоціацію та лібералізації візового режиму», — сказала вона.

При цьому вона наголосила, що Україна багато зробила для того, щоб показати, що її місце в Європейському Союзі.

Вона також зауважила, що зміцнення верховенства права є важливим кроком української влади. Клінтон сподівається, що Україна буде співпрацювати з Венеціанською комісією в питанні проведення реформи судової системи.

Гілларі Клінтон зазначила, що США позитивно ставляться до заяв української влади про підтримку свободи слова. «Нас також заохочують заяви вашого уряду про підтримку свободи слова і свободи преси», — сказала вона.

Фото: www.ap.org

Винники Plus за матеріалами: УНІАН

Знову Чупакабра! Тепер під Києвом! (ВІДЕО) — 1 Липня 2010 — Калейдоскоп


Невідома істота передушила два десятки курей та до сотні кролів у селі Троєщина на Київщині.

Чупакабру бачили у селі Троєщина, що під Києвом. Досі цю тварину ніхто не вполював. Натомість, щоразу з’являються її нові прикмети.

Невідома істота передушила до сотні кролів та два десятки курей. Клітки були потрощені, навіть ґрати повикручувані. Страшний звір задушив 35 великих та дев’ять маленьких кролів.

П’ятьох вуханів після страшної ночі не дорахувались і на іншому подвір’ї. Куди поділися — невідомо, клітки були зачинені, дір немає. Одного зі зниклих таки знайшли, щоправда, на вулиці. Крім кролів та птиці, чупакабра вже й на котів полює.

Баба Надя, яка живе на іншому кінці села, бачила страховисько на власні очі. «Кошлате таке, а зпереду писок, наче у їжака», — описала Чупакабру бабуся. За її словами, тварина перестрибнула метровий паркан.

Усе село гуде, вночі вже й надвір не виходять.

Зі слів очевидців ТСН склала фоторобот невідомого звіра: рудий, кудлатий, скаче на двох задніх лапах — на них по три пазури. Голова наче у їжака. Тварина смердить.

З’ясувалось, що чупакабра — істота розумна, кольори розпізнає – розклала свою здобич за кольорами, повідомила мешканка села Троєщина.

Але є й ті, хто вважає, що Чупакабри не існує. Мовляв, то були сім великих собак, які вранці полювали на свійських тварин.


Винники Plus

Фото: x-ufo.ru
За матеріалами: ТСН

Парк імені Шухевича з’явився в Одесі — 1 Липня 2010


30 червня 2010 року в Одесі до 69-ої річниці з Дня відновлення Української Держави місцева патріотична громадськість назвала парк поруч з ринком «Південний» іменем Романа Шухевича.

Біля входу в парк встановили відповідну табличку «Парк ім. Романа Шухевича. До 69-ої річниці з Дня відновлення Української Держави (30 червня 2010 року).» Рішення про це було прийнято в понеділок, 28 червня 2010 року, на зборах «Народної ініціативи».

Ідею патріотичної громади підтримала Одеська обласна організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

«Ми вітаємо подібні ініціативи одеситів та всіляко будемо підтримувати їх й надалі. Адже це вагомий крок до очищення суспільної свідомості від московської полуди: імперських міфів і «совецького» минулого. В Одесі існують неофіційні історичні назви деяких районів міста – Молдованка, Пересип, Бугайовка та ін. Назвали їх місцеві мешканці. З часом вони стали, що називається, «народними». Сподіваємось, подібне буде і з парком Романа Шухевича», — зазначив голова Одеської обласної організації ВО «Свобода» Павло Кириленко.
Винники Plus

За матеріалами: Gazeta.ua

Концепція музейного комплексу у м.Винники (ВІДЕО) — 1 Липня 2010


У грудні 2005 року на виконання Указу Президента України №1330/2005 «Про заходи у зв’язку з 60-ю річницею примусового виселення етнічних українців з території Польщі» Винниківською міською радою під будівництво Музейного комплексу історії, побуту та культури етнічних українців Надсяння, Холмщини, Лемківщини та Підляшшя виділено земельну ділянку розміром 1,5 га.

Завдяки сприянню депутатів Львівської обласної ради та Управління культури і туризму ЛОДА було виділено кошти для виготовлення проектно-кошторисної документації.

Створено оргкомітет по будівництву музейного комплексу, працівниками Історико-краєзнавчого музею м. Винники розроблено концепцію музейного комплексу, яка пройшла апробацію на кількох міжнародних конференціях та VIII Львівському міжнародному економічному форумі.

На даний час отримано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, проведено на ній геологічні вишукувальні дослідження, зібрано десятки необхідних для будівництва погоджень, ТзОВ «Укрдизайнгруп» розроблено ескізний проект будівлі музею, ДП „Проектний інститут «Львівський Промбудпроект» державного акціонерного товариства „Будівельна компанія «Укрбуд» виготовив робочий проект.

В основу проектування музейного комплексу покладено ідею розміщення його на вільному просторі з метою створення тут культурного центру зі «співочим полем» візит-центром, мініскансеном з ремісничими майстернями тощо.

Оскільки музей буде розташовано у спеціально збудованому приміщенні, а не в пристосованому, є можливість врахувати необхідні умови довкілля, охорони та стандартів світового музейного будівництва. Власне, виходячи з цього, перед проектантами були поставлені вимоги стосовно зонування основних музейних приміщень, типові специфічні    4 завдання планування музейних будівель і території.

При обласному Історико-краєзнавчому музеї м. Винники з 1998 р. працює відділ культури та побуту депортованих українців з Надсяння, Лемківщини, Холмщини та Підляшшя. За цей час науковими працівниками зібрано тисячі експонатів, пов’язаних з життям виселених українців (документи, фотографії, друковані та періодичні видання, речі побуту, мистецькі твори), організовано десятки тематичних виставок. Щорічно силами музею проводяться етнографічні експедиції по збору експонатів.

Налагоджено співпрацю з обласними товариствами „Надсяння» „Холмщина», „Лемківщина» а також з представниками української діаспори в США, Канаді, Аргентині, Франції, Німеччині, Польщі.

Історико-краєзнавчий музей м.Винники запрошує до співпраці

Історико-краєзнавчий музей м.Винники
м.Львів-Винники,вул.Галицька,26
тел: 032 296 05 36
e-mail: musem.vynnyky@gmail.com

Винники Plus


Абоненти мобільного зв’язку тепер мають право зберігати номер при зміні оператора — 1 Липня 2010


Верховна Рада надала абонентам мобільного зв’язку право на збереження персонального номера при зміні оператора.

Відповідний законопроект Про внесення змін до закону Про телекомунікації був запропонований депутатами Віталієм Коржем і Юрієм Мороком.

За його прийняття проголосували 329 депутатів при необхідних 226.

Закон передбачає збільшення переліку та розширення доступу до послуг, які надаються всіма операторами телекомунікацій.

Зокрема, мова йде про надання абонентам права залишати у користуванні наданий їм абонентський номер при переході від одного оператора зв’язку до іншого.

Також закон зобов’язує операторів, які надають послуги мобільного зв’язку надавати послуги національного роумінгу.

Винники Plus

Фото: xronika.az

За матеріалами: РБК-Украина

Винники. Народний ансамбль танцю «Прикарпаття» відсвяткував 25-річчя — 1 Липня 2010


Ювілейний творчий звіт ансамблю народного танцю «Прикарпаття» заледве вмістив у залі військової частини усіх бажаючих. Привітати колектив та його незмінного керівника, відмінника освіти України Марка Гарца прийшли колишні випускники (на фото), а також усі, кого не залишає байдужим український народний танець.

Мелодії багатьох танців нагадали сьогодні вже дорослим випускникам їхнє дитинство, яке вони не уявляли без «Прикарпаття». Цьому сприяли й танці, на яких виросло багато винниківчан: «Винниківська полька», «Галичанський козачок», «Гуцульський танець», «Гопак» та ін. І, звичайно, ж візитівка «Прикарпаття» — «Вітальний танець». Під час концерту глядачі побачили також карелофінський танець «На побаченні» у виконанні Соломії Домазар та Олега Проціва, словацький танець «Вєсєліца», подільський танець «Клин», «Весняний козачок», дівочий хоровод «Галичанка», «Винниківська полька», хореографічні композиції «Дударики», «Моя Україна» та ін. Відбувся показ моделей «І знову літо», який підготували вихованці Олександри Субботи.

Ансамбль народного танцю «Прикарпаття», який тішить винниківчан чверть століття, має свою історію. Заснований він у 1984 році. Але з’явився не за один рік і не просто так. М. Гарц працює у Винниках 31 рік. Закінчивши училище культури, влаштувався на роботу керівником народного ансамблю «Мрія». Концертмейстером там працював Ігор Патер, який розповів, що у Винниках потребують керівника хореографії. У 1979 році Марк Михайлович почав працювати вчителем ритміки у СШ № 29 на запрошення тодішнього директора школи Петра Лісного. Добре пам’ятаю перші уроки ритміки, на яких високий і дуже строгий чоловік роз’яснював нам, першокласникам, як правильно тягнути носочок, «тримати» спину, рухатися під музику. Багато дітлахів приходило на його уроки, як на свято. Деякі, звичайно, ніяк не бажали освоювати науку танцю. А він зі всіх сил намагався зробити все, аби школярі полюбили народний танець, залучав до різних виступів… Постійно бачачи запальні танці учнів СШ № 29, до Марка Гарца почали проситися учні з інших шкіл Винник. Отож, виник колектив «Прикарпаття» без примусу — природно. Марк Михайлович «живе» роботою, тому й не дивно, що пам’ятає кожного свого учня. І, до речі, й вони його шанують і підтримують. Керівникові ансамблю допомагають колишні випускники — Олег Проців, Володимир Калатин, Марта Динька, Андрій Шніцар, Олег Панас. На концерті разом із сьогоднішніми учасниками «Прикарпаття» виступили й ветерани» ансамблю. Танцював «Козачок» один із перших учнів М. Гарца Андрій Сандул, якому зумів прищепити інтерес до народних танців з 1979 р.

…У 1989 році ансамблю присвоєно звання «Народний художній колектив» за активну участь у відродженні та примноженні надбань української національної культури та високий художній рівень. Через два роки дитячій танцювальній студії ансамблю «Юнь Прикарпаття» присвоєно звання «Зразковий художній колектив».

В основі концертної програми — танці західного регіону України, а також традиційні танці Центральної України: «Вітальний танець», гуцульський танець «Решето», подільський танець «Клин», «Винниківська полька», українська кадриль «Дев’ятка», український танець «Козачок», гуцульський танець «На полонині», український танець «Вітерець», «Буковинський святковий», словацький танець «Вєсєліца», закарпатський танець «Тропотянка», дівочий танець «Галичанка», український танець «Гопак».

За час творчої діяльності ансамбль «Прикарпаття» неодноразово був переможцем районних, міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів, активним учасником концертів, фестин, свят. Розквіт колективу припадає на 90-ті роки. Зокрема, у 1994 році став лауреатом міжнародного фольклорного фестивалю «Де Латіна» в Іспанії, у 1995 — лауреатом міжнародного фестивалю «Слов’янський вінок», 1996 — лауреатом хореографічного фестивалю «Від Волги до Дону» в Росії, у 1998 — лауреатом міжнародного фольклорного фестивалю «Краков’як» у Польщі.

Про наступні роки Марк Гарц згадує з болем. Його бажання вчити дітей натикалося на глухі стіни нерозуміння, він навіть думав зайнятися іншою діяльністю, забути про танці: не було залу для занять, втрачена костюмерна. Та знайшлася людина, яка підтримала. Так з 2001 року ансамбль
«Прикарпаття» завдяки розумінню і вболіванню за винниківських дітей Ольги Соколик працює у Будинку дитячої та юнацько’і творчості м. Винники. Працює у непристосованому залі, в тісняві, без належних умов для юних танцюристів. Але найбільше, що ятрить душу Марка Михайловича, — втрата сценічних костюмів, які колись пошили спонсори — тютюнова фабрика.

— Попри всі негаразди колектив таки існує, — каже Марк Гарц. — Ми, звичайно, не такий сильний колектив як колись, але бажаючих танцювати до нас приходить достатньо. На сьогодні маємо сотню дітей з Винник та ближніх сіл. Не стоїмо на місці, поновлюємо репертуар. Найбільше нових танців має молодша група, бо для них легше пошити костюми. А от для старших, де на один костюм потрібно дві тисячі гривень, постановок менше.

Марк Михайлович розповідає, що найбільша його мрія — заняття в облаштова-ному просторому залі, адже специфікою танцювальних колективів є те, що окремо потрібно займатися з хлопцями і дівчатами, солістами.

—  В останні роки почався підйом народної хореографії, — каже керівник «Прикарпаття». — У Львові є багато сильних колективів, один із них — «Веселі черевички», який працює на базі ЗСШ № 6. Це приклад того, як школа підтримує заняття танцями, віддавши частину приміщення для репетицій, роздягалень, костюмерної. У мене болить душа за майбутнє нашого ансамблю, дуже хочеться його зберегти.

Педагогічного таланту за гроші не купиш, як і бажання працювати з дітьми. Бувша слава колективу «Прикарпаття» спонукає колишніх випускників віддавати на танці вже своїх дітей. Зараз «Прикарпаття» переживає не найкращі часи. Але не забуваймо, скільки великих колективів розпалося, не витримавши перевірку часом. Народний ансамбль танцю «Прикарпаття» існує, працює, але дорослим треба об’єднуватися, аби діти мали можливості для творчого розвитку, аби народні танці у Винниках мали майбутнє.
Винники Plus
Фото: Олег Панас

Лариса КУБСЬКА