---

Головний тренер збірної України розповів, як він познайомився з командою і що її чекає в найближчі дні.

25 травня матч зі збірною Литви — стане дебютом для Мирона Маркевича на посаді головного тренера національної команди.

Після перших днів тренувань у новій якості головний тренер розповів, як він познайомився з командою і що її чекає в найближчі дні.

— Мироне Богдановичу, якими були ваші перші слова гравцям, коли ви зібралися зі збірною на базі? 

— Я сказав хлопцям, що для мене вони найкращі на сьогоднішній день. Також сказав, що у них все вийде. І в мене теж.

— У понеділок приїхали лише 13 футболістів. Решта — у вівторок, Андрій Шевченко — в середу. Це вплинуло на тренувальний процес?

— Ні. Адже ми були до цього готові. Шкода, звичайно, що Федорів «зламався» в останній грі Про решту кадрових проблем ви знаєте: Вороніну зробили операцію, травмований Хачеріді. А Шовковський сам попросив, щоб ми його не викликали на збір. Решта хлопців вже все на місці.

— Які навантаження будуть у ці дні, і на чому зараз робиться акцент у тренуваннях?

— У нас всі вправи — ігрові. Все підпорядковано напрацюванню ігрового мислення у хлопців.

— Теоретичні заняття з вивчення збірної Литви будете проводити?

— Теорія буде, але акцент робимо на практиці. Що і як робити — найкраще демонструвати на полі. Тут, звичайно, не обходиться без моїх помічників. Можу констатувати, що дуже задоволений роботою своїх асистентів — і Семена Альтмана, і Юрія Калитвинцева, і Саші Хацкевича.

— Як на цьому зборі розподілені між ними обов’язки?

— Щоранку ми розробляємо програму тренувань. Хацкевич займається технічною підготовкою: проводить розминку з м’ячами. З Калитвинцевим і Альтманом більше обговорюємо тактичні моменти. Я все це координую. Ніяких протиріч у нас немає.

— О котрій у збірної підйом і відбій?

— Підйом — о 8,30. Перше тренування об 11 годині. Друге — о 17,00. Відбій — о 22.30.

— При деяких ваших попередниках були прийняті обходи кімнат футболістів перед відбоєм — щоб переконатися, чи все нормально. У вас буде щось подібне?

— Звичайно, ні. Ті часи вже давно минули.

— Чи плануєте ви проводити індивідуальні бесіди з гравцями?

— Особливо не нав’язую бесід. Але в той же час намагаюся з кожним перекинутися словами на тренуванні або перед заняттям. У числі своїх основних завдань бачу створення хорошого мікроклімату — щоб гравці перебували в позитивному тонусі. А також розуміли, чого ми від них хочемо.

— Установку на ігри будете давати українською мовою?

— Так, з футболістами розмовляю українською. Це ж збірна України. Всі мене чудово розуміють. А якщо хтось не зрозуміє, я йому можу також пояснити завдання польською. або англійською. Чи всі мені відповідають українською? Ні, хто як. Але я гравців теж чудово розумію.

— Наскільки важливо для вас добре дебютувати — тобто, перемогти збірну Литви?

— Ставимо завдання, перш за все, показати хороший футбол. Буде хороша гра, буде і перемога. Футболісти у нас грати вміють, всі приїхали на збори в хорошому стані.

— У двобої з литовцями використаєте всі 6 замін?

— Швидше за все, так.
Винники Plus
Фото: metallist.kharkov.ua
Джерело: tsn.ua

18 травня у Підгорецькому замку відбудеться презентація виставки поліграфічних копій, архівних фотографій та інших матеріалів із замкової колекції «Підгорецький замок – феномен світової культури». В цей день в замку відбудуться бої лицарів.

«Цей рік є роком ювілеїв: цього року минає 370 років, відколи побудовано Підгорецький замок та 370 років від дня народження Юрія Кульчицького, 250 років тому у Підгірцях відкрито перший у Східній Європі музей, 120 років тому побудовано палац Потоцьких у Львові», — повідомила голова наглядової ради фонду «Підгорецький замок» Оксана Козинкевич.

«Замок у Підгірцях є поєднанням концепції оборонної споруди того часу з провідними архітектурними ідеями епохи Відродження, і насправді є унікальною пам’яткою у світовому масштабі», — розповів завідуючий відділом дослідженнь пам’яток Західного регіону Інституту пам’яткоохоронних досліджень Микола Гайда.

Замок був збудований у 1635-1640 рр. Першими власниками замку була родина Конєцпольських. У 1760 році Вацлав Жевуський відкрив двері замку для всіх бажаючих, створивши таким чином перший у Східній Європі музей. Там можна було оглянути меблі, карети, зброю, порцеляну, живопис – все, що ми бачимо у музеях сьогодні. Інвентаризація музейних експонатів показувала 900 пунктів.

Зараз пам’ятка перебуває на реставрації. Метою виставки є промоція замку як туристичної перлини західного регіону, а також збір історичних матеріалів, які дозволять виробити концепцію відновлення пам’ятки. На експозиції, зокрема, будуть представлені унікальні фотографії, на яких зафіксовано вхід німецьких офіцерів Вермахту у замок, вхід радянських солдатів, а також світлини з інтер’єрами палацу, колишнім виглядом замкового парку.

За словами Оксани Козиневич, зараз ведуться роботи щодо повернення вивезених із замку пам’яток: «Після Другої світової війни із замку вивезено багато експонатів. Замок свого часу зайняли австрійці – вони зайшли і вийшли, нічого не взявши. Під час другої світовій до замку увійшли німці – теж нічого. Натомість російська армія розграбували замок. Частину експонатів останній власник замку – князь Сангушко – встиг вивезти до Сан-Пауло (Бразилія)».

Фонд працює над поверненням до замку експонатів з Росії: «Ми ведемо переговори з губернатором Санкт-Петербурга Валентиною Матвієнко. Цар Петро Перший відкрив для себе Європу саме із Підгірців. Побувавши тут, він створює Петергоф. Тоді ж він привіз із Підгірців дві скульптури – короля Яна ІІІ Собєського та його дружини Марисєньки, які відкрили колекцію скульптур Літнього Саду. Матвієнко обіцяла, що зробить все можливе, аби ми отримали копії скульптур, вивезених з Підгірців до Санкт-Петербурга», — повідомила Оксана Козинкевич. ВОна також доодала, що Історичний музей Львова передав кілька полотен Шимона Чеховича, які колись належали до збірки Підгорецького замку.

Виставка фотографій триватиме з 18 травня до грудня 2010 року. За цей час експозицію буде представлено також у Національному заповіднику «Софія Київська», після цього – в Українському інституті в Америці (Ньо-Йорк, США) і завершиться проект в Палацовому комплексі в м. Ланьцут (Польща).
Винники Plus

Джерело:

Головний тренер національної команди України Мирон Маркевич додав до списку викликаних на збір півзахисника київського «Динамо» Олега Гусєва та «універсала» з львівських «Карпат» Артема Федецького.

Коли 21 квітня наставник оголошував прізвища 24-х гравців, він зауважив, що Олександр Шовковський і Олег Гусєв залишаються у сфері інтересів тренерського штабу, однак не увійшли до першого списку з різних причин. Гусєв на той час все ще проходив курс відновлення після травми, а рівень майстерності Шовковського добре відомий тренерам головної команди і, за домовленістю з Олександром, його не викликали на перший збір. Водночас Мирон Маркевич дав зрозуміти решті кандидатів до збірної, що тренерський штаб продовжує уважно спостерігати за іграми у Прем’єр-лізі, і список запрошених до національної команди може збільшитися. Таким чином, успішна гра Федецького за «Карпати» стала причиною його виклику до лав «синьо-жовтих».

Зважаючи на те, що Гусєв не лише закінчив курс реабілітації і повернувся до тренувань у загальній групі, а й уже встиг зіграти за молодіжний, а потім і за основний склад київського «Динамо» у заключному турі чемпіонату України, тренерський штаб національної команди надіслав півзахиснику запрошення взяти участь у зборі, який розпочнеться 17 травня у Харкові. До травми Гусєв востаннє зіграв за «Динамо» в чемпіонаті України 13 грудня минулого року.

Досвід двох запрошених гравців яскраво контрастує. Артем Федецький вперше отримав виклик до національної команди, збільшивши кількість абсолютних дебютантів до семи. Раніше вперше отримали запрошення до збірної Ощипко, Польовий, Коноплянка, Олійник, Яковенко і Дикань. А от Олег Гусєв має чималий досвід виступів за збірну України, за яку провів 54 матчі, забивши при цьому 7 голів. Вперше синьо-жовту футболку головної команди Гусєв одягнув 20 серпня 2003 року у товариському матчі проти збірної Румунії. А свій перший м‘яч забив у 13-му за ліком матчі − 17 листопада 2004-го у Стамбулі, поклавши початок знаменитому розгрому 3:0, який вчинили туркам українці у відборі до ЧС-2006. Олег брав участь у двох останніх до цього моменту матчах національної команди − 14 і 18 листопада 2009 року проти Греції у плей-офф до ЧС-2010. Відтак список викликаних до національної команди тепер налічує 27 прізвищ, при цьому ще шість гравців молодіжної збірної України, яка 29-го травня зіграє відбірний матч до чемпіонату Європи 2011 року на Мальті, є кандидатами на поїздку з національною команди до Норвегії.

Олександр Гливинський, прес-аташе національної команди України
Винники Plus
Джерело: ffu.org.ua

Відео етно-гурту «Добрі люди», одним з учасників якого є нащадок емігрантів з України (Винники) Марк (Марко) Ігнатович.

LUDY DOBRI @ Lula Lounge Part 2

Люди Добpi 2009 Toronto Ukrainian Festival 1/3

myspace.com/ludydobriukrfolk

Чому нащадки емігрантів повертаються в Україну?

Історико-краєзнавчий музей м.Винники  створено рішенням Винниківської міської Ради першого демократичного скликання в 1991 році.  Відкрито постійно діючу експозицію 4 вересня 1994 року, а в 1996 році музей перейшов в підпорядкування управління культури Львівської облдержадміністрації.

Археологічна колекція музею відображає історію міста та його околиць з найдавніших часів. Експозиційний  відділ «Історія Винник та видатні люди” містить експонати і фотокопії документів, які свідчать про походження, розвиток міста і краю. Експонуються речі зі старого Винниківського замку, тютюнової фабрики, старовинні речі побуту, культові предмети. Цікавими експонатами є колекція стародруків ХVII — XIX ст.  та скульптури Ф.Штуфліссера (ХІХ ст.), Оленського(ХVIII ст.).

За часів функціонування музею проведено численні виставки видатних митців України (Т.Левків, О.Скоп, Є.Манишин, П.Сипняк, І.Банах-Твердохліб та ін.), зустрічі з відомими науковцями в галузі археології та антропології.  Разом з науковими працівниками Львівського університету ім.І.Франка проведено багато наукових експедицій з метою дослідження  історичних пам”яток культури на території Винник та довколишніх сіл.

Експозиція Історико-краєзнавчого музею м.Винники зацікавлює багатьох відвідувачів, серед яких і молодь, і  люди старшого покоління.

Колектив музею неодноразово відзначений почесними грамотами Обласної державної адміністрації та управління культури Обласної державної адміністрації.

На сьогоднішній день музейні працівники  працюєть над реалізацією історії, культури та побуту етнічних українців Надсяння, Холмщини, Лемківщини, Підляшшя та сектору історії української еміграції.

Дивитись фотогалерею >>>

Історико-краєзнавчий музей м. Винники

Адреса: м. Львів-Винники, вул. Галицька, 26; вул. Івасюка, 5

Телефон: +38 (032) 296-01-90

Факс: +38 (032) 296-05-36

Ел. адреса: museum-vinniki@org.lviv.net

Веб сторінка: www.lvivstory.com

Години роботи: щодня крім суботи з 10.00 до 17.00

 Києві відбулася планова зустріч тренерського штабу збірної України, про яку кореспондентові «СЕ» розповів наставник національної команди.

— Зустріч носила робочий характер, — підкреслив Мирон Маркевич. — Були присутні всі мої асистенти — Юрій Калитвинцев, Семен Альтман, Олександр Хацкевич, Андрій Кудима і Павло Сіренко. Обговорили питання, пов’язані з найближчим майбутнім нашої збірної, окреслили розширений коло кандидатів, за грою яких будемо уважно стежити. Правда, список цей поки що попередній і складений на основі перших вражень. Кожен з нас поділився думками про нинішній стан футболістів, які перебувають у нас на олівці.

Вирішено зосередити увагу на молодіжці, якій належить провести ряд важливих зустрічей у рамках відбіркового циклу ЧЄ-2011: наприкінці весни з Мальтою, а на початку осені — з Францією і Словенією. Команда Павла Яковенко лідирує у своїй групі, тому задіяти її футболістів, напевно, не будемо. Зараз для них куди важливіше успішний виступ у кваліфікаційному турнірі континентальної першості, де наші хлопці націлені на перше місце.

— Скільки прізвищ значиться в попередньому списку кандидатів?

— У ньому 22-24 людини. Називати конкретні імена поки не будемо — час не прийшов.

— Що в найближчих планах вашого тренерського штабу?

— Продовжимо вивчення кандидатів в іграх чемпіонату країни. У найближчу п’ятницю знову їду в Донецьк на матч «Металург» — «Динамо», а наступного дня на поєдинку «Дніпра» і «Чорноморця» буде присутній Альтман. Головне, які цікавлять нас, показували стабільний футбол. Остаточне ж рішення по гравцям приймемо у травні, незадовго до першого збору національної команди. На даному етапі всі гравці для нас — темні конячки, так як ранньою весною біганини більше, ніж футболу. Коли поля стануть кращими, а виконавці стануть робити ставку на майстерність, спостерігати за кандидатами буде набагато цікавіше.

Динамоманія

---

24 лютого виповнилася 145-та річниця від дня народження видатного українського державного діяча Івана Липи.

Народився майбутній міністр уряду УНР 24 лютого 1865 року в селі Дальнику поблизу Одеси. Згодом із батьком Левом і матір’ю Анною перебрався у Керч. Там у парафіяльній школі отримав початкову освіту, вивчив новогрецьку мову. Після навчання у Керчинській гімназій — поступив у Харківський університет (1888 рік). Саме на Слобожанщині захопився українськими державотворчими ідеями. Почав писати твори під впливом Т.Шевченка, І.Франка, М.Драгоманова. У 1891 році став засновником таємного товариства „Братство Тарасівців».

У 1893 році Івана Липу заарештували за нелегальне перевезення україномовної літератури зі Львова до Харкова. Він 13 місяців перебував у в’язниці, три роки жив під наглядом поліції.

Увесь час Іванові Липі вдавалося поєднувати лікарську діяльність (жив він тоді знову в Керчі, а згодом на Полтавщині) з активною громадською роботою й письменництвом. У 1902 році були опубліковані його новели „Чорна жінка» та „Основи самотності». Друкувався в українських періодичних виданнях „Діло», „Народ», „Правда», „Буковина».

У 1917 році Іван Липа з початком революції стає членом Керівничого Комітету, згодом — завідувачем управління культури міністерства віросповідань в уряді УНР. Був також міністром віросповідань і підписався під прийнятим Директорією законом від 1 січня 1919 року про незалежність Української автокефальної церкви від Російської патріархії.

Після поразки українських національно-визвольних змагань початку минулого століття опиняється на території Західної України, яка підпала під владу Польщі. Проживав у Винниках, де винаймав помешкання та займався літературною працею. А на життя заробляв лікарською працею. Помер Іван Липа 13 листопада 1923 року й похований на цвинтарі у Винниках.

Юліана КАЗІМОВА «Винниківський вісник»