Мирослава Крупа звернулася до влади про допомогу в отриманні компенсації за її втрачене здоров’я. Жінка 19 років пропрацювала в лабораторії на тютюновій фабриці у Винниках.

Як повідомляє zik.ua, Мирослава Крупа 30 травня, під час прес-конференції розповіла, що пропрацювала на тютюновій фабриці у Винниках майже 19 років, за цей час у неї сильно погіршився стан здоров’я.

За словами пані Мирослави, працювати на фабриці вона почала ще з шістнадцяти років кур’єром, оскільки мала фінансові труднощі.

У 1993 році фабрику придбала американська компанія RJR Nabisko. На фабрику завезли нове обладнання, і Мирославу Крупу у 1995-му році перевели на інше робоче місце, де вона відзначала вологість тютюну. Жінка працювала біля печі в приміщенні, у якому не було витяжки, і всі шкідливі випари потрапляли в організм. Внаслідок такого пасивного куріння її організм пропускав щодня 200 пачок цигарок. Мирослава заробила енцеклопатію, бронхіт, емфізему легень, пневмосклероз та дихальну недостатність, хоча жінка ніколи не курила. Зараз Мирослава Крупа вимагає визнати її хворобу професійною і права на належне лікування.

«За радянських часів усе робилося на покращення атмосферного повітря в цехах, тютюн в ручну не загружали. Кожний рік фабрика виділяла кошти на лікування персоналу. Коли у 1993 році фабрику продали американській компанії RJR Nabisko, то поміняли усе обладнання, його привезли з-за кордону, не маючи дозволу органів державного нагляду за охороною праці. Було створено допоміжну лабораторію, куди мене перевели працювати. В лабораторії підключили нову пічку для тютюну, але без димовідсмоктувача, а до тютюну додавали велику кількість хімічних добавок, що є надзвичайно шкідливим для людини, ніхто не дбав про здоров’я працівників», – розповіла Мирослава Крупа.

Зазначимо, що коли у 1998 році Мирослава Крупа подала в суд на тютюнову компанію, то у той день, коли мало відбутися судове засідання фабрику закрили, а усіх працівників звільнили.

«Мій судовий позов американці сприйняли дуже серйозно, адже суд мав тоді призначити незалежну експертизу робочого місця. Під час даної експертизи виявили б усі порушення. Я була перша серед працівників фабрики, яка подала заяву на відшкодування коштів для мого лікування. Мені мали виплатити 5 мільйонів гривень. Звісно, що власники боялися, щоб інші працівники після медичного огляду також не подали такі заяви, тому 9 листопада 1998 року фабрику закрили. Я не отримала жодної компенсації, а через несприятливі умови праці стала інвалідом, адже про ніяку шкідливість нам не говорили. Жінка, яка працювала разом зі мною в цеху, уже померла від раку».

«27 листопада 1997 року я проходила медичне обстеження у Винниках, але лікарка приховала, що у мене бронхіт, вона прикривала підприємців і не визнала мою хворобу професійною. Мені ніхто не сказав, що з такою хворобою не можна працювати на тютюновій фабриці. За півроку після виникнення мого захворювання я знову вийшла на роботу. Я буду добиватися, щоб мою хворобу визнали професійною та надали мені 5 млн грн, які я витрачу на лікування», – поділилася Мирослава Крупа.

Додамо, що уже 16 років пані Мирослава намагається добитися справедливості. У 2011 році жінка подавала позов до Личаківського суду, але його не задовольнили.
  

• У справі мера Винник – політичне замовлення, – звернення (ВІДЕО)
• Галицький районний суд не задовільнив скаргу Т. Гудзяка
• Міліція погрожує журналістам судами через нібито викривлення інформації (ВІДЕО)
• Братня російська влада остаточно ліквідувала автономію українців у Росії
• Богдана Преснера засудили до дев’яти років
• Янукович хоче звільнення Тимошенко
• Юрія Луценка засудили до 4 років позбавлення волі
• У Білорусі розстріляли засудженого за вибух у мінському метро (ВІДЕО)
• Європа погрожує візовими санкціями щодо українських чиновників
• Всесвітній день охорони здоров’я у Винниках