Фіаско у кар’єрі мера Винник — Точка зору — Публікації

Publ
Главный редактор Vinnikiplus

Історія з затриманням мера Винник за підозрою у хабарництві стала черговим викликом для громадськості Львівщини.

Хоча й грошові суми, які фігурували у Винниках, здаються «копійчаними» у порівнянні зі знайденими раніше у судді Зварича, та говорячи про те, чим завершилася каденція теперішнього мера Теодора Гудзяка, звернемо увагу на аспекти діяльності – такі ж красномовні, як і показовий факт затримання. Досить лише узагальнити інформацію, яка протягом тривалого часу неодноразово оприлюднювалася у різних ЗМІ. Цього буде достатньо, щоб зрозуміти ситуацію і атмосферу, яка склалася тепер у Винниках.

Розділяй і володарюй

Інформація про вибухи соціального збурення у Винниках на ґрунті незадоволення міським головою оприлюднювалася неодноразово. Це здавалося дивним, адже багато хто покладав великі сподівання на те, що із приходом представника помаранчевої «Нашої України», ревного християнина і провідника молоді у місті запанує мир, злагода і спокій, що приведе до процвітання Винник.

Та сталося не так як мріялося. Ніхто й не міг уявити, що скандали, пов’язані з попередніми мерами, здаватимуться лише дрібними непорозуміннями у порівнянні із тим, що принесли роки панування нової влади у Винниках.

Посвячені у подробиці біографії нинішнього мера запевняють: поява Теодора Гудзяка у організаціях завжди провокувала численні непорозуміння. Не важливо, чи була це християнська організація, партійна структура «Нашої України», чи кабінет міського голови. Усюди, де з’являлася постать із бородою і в окулярах, незабаром розпочиналися внутрішні конфлікти та закулісні поборювання.

Молодіжний фронт

Свого часу бажання Теодора Гудзяка очолювати молодіжну християнську організацію призвело до перевороту у ній і відходу засновників. Частина людей, які не змирилися з методами Гудзяка, вирішили за краще відійти, створивши окрему структуру. Натомість у підконтрольній Теодорові Гудзяку організації, замість обіцяного ним розвитку, відбувався швидкий занепад. Швидко забули про з’їзди молоді, припинила свій вихід газета, як непотрібна була відкинута допомога потребуючим.

Попри це, лідер організації шукав можливості якнайдовше залишитися на головній посаді, ховаючись від дражливих запитань щодо боргів. Тривалий час безальтернативно залишаючись на посаді у «молодіжці», Теодор Гудзяк водночас вирішив зробити її основою власної політичної кар’єри.

Політичний дебют

Колись спроба стати депутатом на рідній для себе Золочівщині завершилася для Гудзяка провалом. Проте несподівано випав інший шанс – Помаранчева революція. У той час Теодор Гудзяк уже оселився в Винниках, однак як політик для мешканців міста він залишався практично невідомим. Попри це, він таки вирішив претендувати на головну посаду у місті. У цьому його тоді підтримали всі помаранчеві сили – і нашоукраїнці, і бютівці. І саме завдяки зусиллям місцевих політиків, які на мітингах фактично виступали замість Гудзяка, колишній християнський лідер зміг претендувати на мерську посаду.

Вже у ході підбиття результатів виборів проявилися перші підводні камені діяльності нового посадовця. Тоді новоявленому меру вдалося списати все на представника Партії регіонів Сергія Уварова. І лише завдяки рішенню суду Гудзяк таки отримав заповітну посаду. Гірка правда виявилася незабаром – коли методи Гудзяка засудили усі, хто раніше привів його до влади.

Земельні оборудки

Не минуло й два роки, як проти дій Теодора Гудзяка масово виступили місцеві депутати. На початку 2008 року у Винниках розгорівся черговий скандал, спричинений непрозорістю виділення земельних ділянок. Депутати від БЮТу і «Нашої України» вирішили спільно виступити з заявою про значні порушення з боку мера Винник Теодора Гудзяка.

Ось лише деякі з них, які інкримінували тоді Гудзяку. Нераціональне, за тіньовими схемами, використання бюджетних коштів, продаж за заниженою вартістю цінних земельних ділянок у Винниках номінальною вартістю у мільйони гривень. За тодішніми даними, лише з листопада 2007 року по січень 2008 року Винниківська міська рада роздала сумнівним фізичним та юридичним особам близько 4,2 га винниківської землі, ринкова вартість якої сягає 10 мільйонів гривень.

Депутати називали конкретні прізвища громадян, яким вдалося отримати тоді землю. Показово, що до Винник ці люди не мали жодного відношення, проте їх напряму пов’язували зі судовими інстанціями різного підпорядкування. Масово і практично безконтрольно виділялися землі (продаж, довготривала оренда за заниженими цінами) під будівництво багатоквартирних житлових будинків. Звичайно, що всі ці факти не могли не обурювати депутатів, які бачили, що внаслідок такого «дерибану» поступово занепадають Винники. Натомість усі обіцянки Теодора Гудзяка так і залишилися порожнім звуком.

Політичні махінації Гудзяка

Попри це, всі ці махінації зійшли Теодору Гудзяку з рук. Та вийти сухим із води йому не вдалося. 28 лютого 2008 року для мера Винник наступив «судний» день – після тривалого протистояння депутати врешті-решт проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови Винник. Це рішення тоді підтримала переважна більшість депутатів, 27 народних обранців. За законом, таке рішення означало автоматичне припинення повноважень Гудзяка як мера. І тоді горе-мер не визнав своєї вини – провину за своє зняття він поклав на соціалістів і есдеків.

Розпочалася тривала судова тяганина, під час якої Теодор Гудзяк вирішив вплинути на неугодних депутатів партійними методами. Завдяки прямому сприянню тодішнього керівництва «Нашої України» – зокрема, Петра Олійника і Олега Мандюка – йому вдалося побороти усю опозицію всередині фракції «Наша Україна». Саме «Наша Україна» закривала очі на діяльність Гудзяка, внаслідок чого кілька найбільш принципових депутатів, які викривали мерські злодіяння, позбулися мандату. Легітимність таких кроків й досі викликає значні сумніви у багатьох свідків цього процесу.

Як би там не було, Гудзяку вдалося повернутися на посаду. Завдяки… сумнозвісному Львівському Адміністративному апеляційному суду. За іронією долі, рішення щодо Гудзяка було прийнято за декілька днів до подій зі скандальним затриманням голови суду Ігоря Зварича.

Вінець діяльності

Повернувшись на посаду, Гудзяк доволі успішно продовжив свою діяльність. З неугодними принциповими депутатами довго не церемонились, – кого позбавили депутатського мандату, кого вижили із займаної посади, кого відповідно «задобрили». Тисячі мешканців Винник знову залишилися безправними, сам на сам із сотнею невирішених комунальних проблем.

І так тривало до часу, коли на руках Теодора Гудзяка раптово замкнулися міліційні кайданки і він опинився в ізоляторі тимчасового утримання. Затримання мера Винник Теодора Гудзяка за підозрою у хабарництві стало громом посеред ясного неба для його найближчого оточення. Задля його визволення з-під варти було кинуто усі сили – численних адвокатів, родичів, депутатів.

Ролі було розприділено – одна частина готувала прес-конференцію якраз напередодні суду, який мав визначити запобіжну міру для затриманого, інша частина, юристи, а також впливовий родич, намагалися домовитися з правоохоронними органами про пом’якшення умов для Гудзяка.

Було вибрано і відповідну версію для пояснення того, чому Гудзяк попався – політична боротьба. На відміну від попередніх разів, коли у бідах Гудзяка винними почергово були соціалісти, есдеки, нашоукраїнці чи бютівці – тобто ті, на кого можна було спихнути власну вину; тепер головним винуватцем став бізнесмен Сергій Уваров, який начебто й організував арешт Гудзяка.

Саме на такій версії наполягає колишній соратник Уварова – депутат Винниківської міської ради Михайло Герман, який так і не спростував того факту, що нещодавно його родичі отримали земельні ділянки у Винниках.

Товаришу Герман, «і вашим, і нашим…»?

Отже, Михайло Герман. Фігура неоднозначна. Донедавна «права рука» Уварова, сьогодні сумнівний козир у колоді мера Винник. На прес-конференцію цей пан одягнув «маску людяності». Мовляв, Сергій Уваров віддавна планував провокацію щодо Гудзяка, і лише «людяність» Германа не дуже клеїлась з його звичним образом. Насправді, як розповідає Сергій Уваров, ця «чуйність» вигадана. «Михайло Герман 10 років ігнорував рідного батька, а коли той помер, син довго вагався: чи купувати батькові вінок. Власник кількох земельних ділянок та розкішних особняків не розмовляє з рідною мамою через те, що вона заповіла скромну батьківську хатину не йому, а менш забезпеченій сестрі», – каже Уваров.

А далі питання до команди Гудзяка: «перевертень» як рупор правди? Родина Уварових перейнялася долею Михайла Германа, коли того «погнали» з міліції за продаж відкріпних талонів. Уварови подарували Михайлу земельну ділянку у Винниках та працевлаштували. Колишній міліціонер очолив завод «Данило Галицький». Та замість розбудовувати виробництво, Герман коштом заводу розбудовував власні маєтки. Недобросовісну роботу цього керівника підтвердили незалежні аудитори. Врешті, Герман Уваров «подякував»: зібрав дипломат сумнівного компромату на товариша і подався у «ворожий табір». Як розповів Уваров, натомість команда Гудзяка у боргу не залишилася: «перевертню» віддячилися земельними ділянками, які у лічені дні оформили на тестя та тещу Михайла Германа. Очевидно, що Михайло Герман не приживеться і в оточенні Теодора Гудзяка. Адже фігури, яких купують «за дешево» – зайва ланка в будь-якому ланцюжку.

Концептуальна концепція захисту…

Як виявилося (під час прес-конференції за участю двох депутатів і зятя Гудзяка – Богдана Беня), доказів щодо непричетності Гудзяка до інциденту у сторони захисту таки бракує. Зокрема, так і не вдалося побачити відеозапис з кабінету міського голови у момент затримання його правоохоронцями, який захист вважає чи не головним аргументом невинності Гудзяка. Натомість Богдан Бень свято запевнив, що запис у нього є, однак пояснити, як він в нього опинився, так і не зміг.

Назвавши головного міліціонера Львова «брехуном», зять Гудзяка натомість запевнив, що земельні питання Теодор Гудзяк сам не вирішує. Але при цьому Гудзяк, за словами Беня, продиктував номер місцевого маклера і навіть спромігся передзвонити цьому маклеру, аби полегшити справу начебто випадковому відвідувачу, який зайшов у його кабінет. Виглядає ця ситуація доволі абсурдно. Бень також в деталях намалював ситуацію із затриманням іншого підозрюваного, але де він роздобув таку інформацію, пояснити не зміг.

Попри це, вже у ході подальших подій виявилися й інші разючі відмінності щодо самих затриманих. Так, Шевченківський суд залишив під вартою ще одного затриманого, помічника депутата Винниківської міської ради, якого було затримано разом із мером Винник Теодором Гудзяком. Він перебуватиме під вартою як мінімум два місяці.

А от щодо самого Гудзяка, суд жодного рішення прийняти так і не встиг. У п’ятницю, 19 лютого, мера Винник мали доставити у Шевченківський районний суд для того, щоби вирішити, яку міру запобіжного заходу обрати. Але Гудзяка чомусь не привезли, а вже наступного дня… його випустили на волю під заставу у 100 тисяч гривень. Гроші зовсім невеликі, якщо зважити на суми, які фігурували під час затримання.

Володимир Винниківський

 ZIK

Опитування

Related Post